Абражанов Олександр Олексійович

Життєпис

Народився 1867 року в Ржеві Тверської губернії.

Закінчивши в 1891 році медичний факультет Імператорського Варшавського університету, працював у Маріїнській лікарні в Петербурзі. В 1893 за революційну пропаганду серед робітників був заарештований і висланий під нагляд поліції на Урал — на Юрюзанський завод Золотоустовського повіту Уфімської губернії . Працював головним лікарем повітової земської лікарні у Златоусті, де вів наукові дослідження у галузі кісткової хірургії. У 1900 році у Військово-медичній академії Петербурга захистив докторську дисертацію «Пересадка та пломбування кісток»[1].

З 1903 року Абражанов працював у Полтаві; з 1913 року — у Харкові, де за сумітництвом викладав у Харківському імператорському університеті на посаді приват-доцента. З 1922 року до кінця життя завідував кафедрою факультетської хірургії Катеринославського медичного інституту, з 1926 року Дніпропетровський медичний інститут (ДМІ). Був членом ВКП(б) / КПРС[2][3].

Олександр Олексійович Абражанов опублікував понад 60 наукових праць з хірургії (зокрема кісткової хірургії), нейрохірургії, онкології, хірургічного лікування туберкульозу, акушерства та гінекології. Він є автором методу надмищелкової ампутації стегна (1898) та подовження нижньої кінцівки за рахунок стопи (1909), створив у ДМІ хірургічну школу. Педагогічну та наукову роботу він поєднував із громадською діяльністю: був головою Уфимського, Полтавського та Дніпропетровського наукових медичних хірургічних товариств.

Помер 17 травня 1931 року у Дніпропетровську Української РСР від зупинки серця під час проведення операції[4] .

Пам'ять
  • Про життя та лікарську практику Олександра Олексійовича Абражанова, який працював у заводській лікарні Юрюзані з 1893 по 1899 рік, краєзнавець Л. н. Сурін написав нарис «Чудовий лікар»[5].
  • Іменем А. А. Абражанова названо вулицю в Юрюзані[6].
  • Його ім'ям названо медичний термін Точку Абражанова[3].

Примітки
  1. Абражанов Александр Алексеевич (1867—1931)
  2. Абражанов Александр Алексеевич
  3. Вкарбовані в літопис науки, 2020, с. 10.
  4. АБРАЖАНОВ Александр Алексеевич
  5. Ко дню медицинского работника. Чудесный доктор
  6. В честь профессора из Санкт-Петербурга, спасавшего жизни юрюзанцев, названа эта улица

Джерела
  • Большая медицинская энциклопедия. Том 1. / Главный редактор академик Б. В. Петровский; издательство «Советская энциклопедия»; Москва, 1974.
  • Абражанов Олександр Олексійович // Вкарбовані в літопис науки / уклад. О. І. Вовк, А. В. Григор'єв, С. М. Куделко; гол. ред. В. С. Бакіров. — 2-ге. — Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2020. — С. 10. — 376 с. — ISBN 978-966-285-613-2.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.