Абрамович Дмитро Іванович
Дмитро́ Іва́нович Абрамо́вич (26 липня (7 серпня) 1873 — 4 березня 1955, Вільнюс) — український історик літератури й мови. Член-кореспондент АН СРСР, науковий співробітник ВУАН наприкінці 1920-тих pp.
| Абрамович Дмитро Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
26 липня (7 серпня) 1873 Gulevichid, Луцький повіт, Волинська губернія, Російська імперія |
| Помер |
4 березня 1955 (81 рік) Вільнюс, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР |
| Країна |
 Російська імперія.svg.png.webp){kind=small} СРСР |
| Діяльність | історик |
| Alma mater | Санкт-Петербурзька духовна академія |
| Галузь | історія |
| Заклад | Санкт-Петербурзька духовна академія |
| Науковий керівник | Шахматов Олексій Олександрович |
| Аспіранти, докторанти | Ліхачов Дмитро Сергійович |
| Членство | Академія наук СРСР |
| Нагороди |
  |
 Роботи у Вікіджерелах | |
Біографічні дані
Народився у м. Гулевичі Луцького повіту Волинської губернії (нині с. Гулівка Ковельського району Волинської області).
Наукову діяльність почав 1896 році під проводом академіка О. О. Шахматова, друкуючи свої праці, статті й рецензії російською мовою в тодішніх наукових виданнях.
Закінчив Петербурзьку духовну академію (1897). В цій академії працював у 1903—1909 завідувачем кафедри російської та церковнослов'янської мови й історії російської літератури. Звільнено через «неблагонадійність».
Викладав історію російської літератури та мови, старослов'янську мову, палеографію на Вищих жіночих курсах Петроградського університету.
Помер у Вільнюсі.
Наукова робота
Включившися в діяльність ВУАН, з 1928 р. друкує свої праці виключно українською мовою в українських виданнях ВУАН: «Повесть о Варлааме и Йоасафе» (у Збірнику на пошану акад. Грушевського, К., 1928), «Літописні джерела Четьїх Міней Дмитра Ростовського» (У Наук. Збірнику істор. секції ВУАН.,т. XXXII, К., 1929), «До питання про джерела Ізборника Святослава 1076 р.» (у Наук. Зб. Ленінгр. товариства досл. укр. історії, письм. та мови, II, К., 1929), "З новітніх праць про «Слово о полку Ігоревім» (Укр., 1929), «Ізборник Святослава 1076 р. і Патерики» (У Наук. Зб. ,. Ленінгр. товариства… Т.ІІІ, 1931), «Києво- Печерський Патерик» (К., 1931). Останньою його друкованою працею була розвідка "Из наблюдений над текстом «Слова Даниила Заточника» (У Збірнику на . пошану акад. А. С. Орлова, Л., 1934).
Професор Ленінградського університету і Смоленського педагогічного інституту (1939—1941). У повоєнний час — у Вільнюському університеті. Досліджував історію української літератури та літератур східних слов'ян від часів Київської Русі до XIX ст.
З 1934 р. аж до самої смерті дня 4 березня 1955 р. не надрукував, як це показано в реєтрі його друкованих праць (в ТОДРЛ, ХІІ, 1956, складенім П. Н. Берковим), жодної праці, статті чи й хоч би рецензії, що й доводить, що проф. Д. І. Абрамович був репресований, якщо не засланий, то примушений замовкнути як науковець. Автор некрологу Д. І. Абрамовича (в ТОДРЛ, ХІ, 1955) І. П. Єрьомін діяльність Д. І. Абрамовича в роки 1934—1938 промовчує і тільки подає, що з 1939-41 pp. він працював у Смоленському педагогічному інституті, а після війни у Віленському університеті.
Праці
Головна праця «Исследование о Киево-Печерском патерике как историко-литературном памятнике» (1901—1902), за оцінкою І. Франка (1903), «є дуже пильним і старанним зводом усього того, що досі було зроблено для вияснення літературної історії та історичної вартости Київо-Печерського патерика». Залишив працю «К вопросу об объеме и характере литературной деятельности Нестора Летописца» (1902).
1913 увів у науковий обіг ім'я Ісайї Кам'янчанина, опублікувавши усі відомі твори Ісайї з Кам'янця та розвідку про нього. Рецензією на цю публікацію 1914 відгукнувся Іван Огієнко.
Попри відірваність від України, охоче співпрацював з ВУАН. У її серії «Пам'ятки мови та письменства давньої України» (т.4.) видав твір касіянівської 2-ї редакції (1462) за рукописом Києво-Печерської лаври 1553-54. «Києво-Печерський патерик» (К., 1930). Статті про літературні джерела Ізборника Святослава 1076 (1929) і «Четьих миней Димитрія Ростовського» (1928, 1929). Вивчав листування М. Костомарова і М. Драгоманова. Член-кореспондент АН СРСР (1921).
Література
- Білокінь С. Абрамович Дмитро Іванович // Довідник з історії України. — 2-е видання. — К., 2001. — С. 5.
- Білокінь С. І. Абрамович Дмитро Іванович // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 1. — К., 2001. — С. 38.
- Колосова В. П. Абрамович Дмитро Іванович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 12.
- Плахонін А. Г. Абрамович Дмитро Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 11. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Энциклопедический словарь Брокгауз и Ефрон. Биографии. — Т. 1. — М., 1991. — С. 28.
- Абрамович Д. И. К литературной деятельности мниха Камянчанина Исайи // Памятники древней письменности и искусства. — Выпуск 181. — СПБ, 1913.
- Абрамович Дмитро Іванович // Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л.В. Гарбар ; відп. ред. Л.А. Дубровіна ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т рукопису. – К.: НБУВ, 2017. – С. 11–12. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146
Посилання
- Абрамович, Дмитро Іванович (історик) // ВУЕ
- Абрамович, Д. Києво-Печерський Патерик: (вступ, текст, примітки) / Дмитро Абрамович. — Київ: З друк. Всеукр. АН, 1930. — XXVI, 234, 1 с. : іл. — (Пам'ятки мови та письменства давньої України / вид. Комісія українського письменства доби феодалізму та торговельного капіталізму Всеукр. АН ; за ред. Вол. Перетца ; т. 4).
- Абрамович Д. И. Исследование о Киево-Печерском Патерика как историко-литературном памятнике / Д. И. Абрамович. — Спб. : Тип. Императ. Акад. наук, 1902. — 2, III, XXIX, 213 с.