Абсолютний нуль

Абсолю́тний ну́ль температу́ри — початок відліку абсолютної температури за термодинамічною шкалою (0 «нуль» за шкалою Кельвіна). Абсолютний нуль температури на 273,16 K нижчий за температуру потрійної точки води (або на 273,15 °C нижчий за нуль температури за шкалою Цельсія).

Температура, за якої значна молекулярна діяльність припиняється. Найнижча можлива температура, за якої, за законом Гей-Люссака, тиск ідеального газу дорівнював би нулеві, бо за абсолютного нуля тепловий рух молекул тіла настільки слабкий, що енергія не може передаватися іншим тілам; відповідно до третього закону термодинаміки (теорема Нернста), при прямуванні температури системи до абсолютного нуля температури, до нуля прямують і її ентропія, теплоємність, коефіцієнт теплового розширення. При абсолютному нулі температури припиняються хаотичні рухи атомів, молекул, електронів, що визначають температуру системи, але залишаються їхні регулярні рухи, що описуються квантовою механікою, наприклад нульові коливання атомів у ґратці, з якими зв'язана нульова енергія.

Значення абсолютного нуля

Абсолютний нуль дорівнює за шкалою:

  • Кельвіна — 0 K
  • Фаренгейта — −459,67 °F
  • Цельсія — −273,15 °C
  • Ранкіна — 0 °R (°Ra)

Експерименти

Досягнення температур, що гранично наближаються до абсолютного нуля температури, становить складну експериментальну проблему. Вивченням цих проблем займається кріофізика.

У 2000 році фінські вчені з Helsinki University of Technology досягли температури 0,1×10−9 К (одна десятимільярдна частка К понад абсолютним нулем).[1] У 2003 році американські вчені з Массачусетського технологічного університету (MIT) під керівництвом Нобелівського лауреата (2001) Вольфганга Кеттерле досягли показників у 0,45·10−9 К[2].

Див. також

Примітки

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.