Вольфганг Кеттерле

Вольфганг Кеттерле (нім. Wolfgang Ketterle; нар. 21 жовтня 1957, Гейдельберг, Німеччина) — німецький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики за 2001 р., спільно з Еріком Корнеллом і Карлом Віманом.

Вольфганг Кеттерле
Wolfgang Ketterle
Німецький фізик, лауреат Нобелівської премії
Німецький фізик, лауреат Нобелівської премії
Народився 21 жовтня 1957(1957-10-21) (64 роки)
Гейдельберг, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність фізик, викладач університету, physics teacher
Alma mater Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана і Мюнхенський технічний університет
Галузь фізика
Заклад Массачусетський технологічний інститут
Науковий керівник Herbert Waltherd
Аспіранти, докторанти Martin W. Zwierleind і Subhadeep Guptad[1]
Членство Леопольдина, Національна академія наук США, Гайдельберзька академія наук[2], Американська академія мистецтв і наук, Російська академія наук і Американське фізичне товариство[3]
Нагороди Нобелівська премія з фізики (2001)
 Вольфганг Кеттерле у Вікісховищі

Біографія

Вольфганг Кеттерле був другою дитиною в сім'ї з трьох дітей. Закінчив курси підготовки до університету (Abitur) в гімназії імені Бунзена в Гейдельбергу. У 1976 році приступає до вивчення фізики в Гейдельберзькому університеті. Після переддиплому переходить в Мюнхенський технічний університет, де починає займатися теоретичною фізикою. У 1982 році захищає диплом за темою релаксації спіна в неврегульованих матеріалах і переходить до інституту квантової оптики товариства Макса Планка в Гархінгу. Згодом переходить в Мюнхенський університет імені Людвіга Максиміліана в групу Герберта Вальтера, де в 1986 році захищає дисертацію по темі «Спектроскопія гідридів гелію і трьохатомних молекул водню».

Після перебування в Гархінгу Кеттерле повертається в Гейдельберг, де на кафедрі Юргена Вольфрума проводить дослідження по моторах внутрішнього згорання. 1990 року він знову міняє область діяльності і переселяється в США, щоб у групі Дейва Прітчарда працювати над завданням охолодження лазером. У 1993 році він приєднався до фізичного факультету МТІ, де досі займає кафедру фізики, спонсоровану фондом імені Джона Мак-Артура.

У 1986 році Кеттерле одружився з Габріеллою Зауер, з якою він був знайомий ще зі шкільної лави. У нього три дитини — Йонас (р. 1986), Йоганна (р. 1988) і Хольгер (р. 1992)

Досягнення

Під час аспірантури Кеттерле вдалося довести існування гідриду гелію (HeH) і вперше отримати спектри цієї молекули. Під час постдоковської роботи в Гархінгу йому вдалося, крім того, повністю пояснити ці спектри. Пізніше Герберт Вальтер описав його роботу одним реченням: «Він створив нову область фізики і сам же її вбив».

У 1995 році Кеттерле був одним із перших, кому вдалося створити конденсат Бозе — Ейнштейна. У 1997 р. він продемонстрував атомний лазер. У 2001 р., спільно з Еріком Корнеллом і Карлом Віманом був удостоєний Нобелівської премії з фізики «за експериментальне спостереження бозе-ейнштейнівської конденсації в розріджених газах атомів лужних металів і за перші фундаментальні дослідження властивостей таких конденсатів»[4].

Став членом Гайдельберзької академії наук.

Нагороди (не повністю)
  • 1996 — Стипендіат Давіла і Люсі Паккард
  • 1997 — Премія імені Рабі, Американське фізичне товариство
  • 1997 — Премія імені Густава Герца, Німецьке фізичне товариство
  • 1998 — Нагорода журналу Діскавері за технічні інновації
  • 1999 — Премія імені Фріца Лондона з фізики низьких температур
  • 1999 — Премія імені Данні Хайнемана, Геттінгенська академія наук
  • 2000 — Медаль імені Бенджаміна Франкліна з фізики
  • 2001 — Нобелівська премія з фізики
  • 2002 — Федеральний хрест заслуг (Стрічка і Зірка) ФРН
  • 2004 — Нагорода імені Кілліана МТІ

Примітки
  1. http://faculty.washington.edu/deepg/pdfs/gupta_CV_short_July2020.pdf
  2. http://www.haw.uni-heidelberg.de/akademie/member.en.html?id=103
  3. NNDB — 2002.
  4. Корнелл Е А, Віман До Е, Кеттерле У (2003). Нобелівські лекції з фізики - 2001. УФН 173 (12): 1319. doi:10.3367/UFNr.0173.200312c.1319.

Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.