Абу Муслім

Абу Муслім (Абдаррахман ібн Муслім) (727—755) — вождь повстання, яке завалило халіфат Омейядів. Ще юнаком приєднався до прихильників Аббасидів, на той час претендентів на халіфський престол. Підняв у Мервській оазі повстання проти Омейядів (747), до участі в якому залучив незадоволених Омейядами іранських селян, деякі арабські племена, рабів-втікачів, а також іранських землевласників декханів. Поряд з шиїтами та хариджитами в повстанні брали участь хураміти — прихильники соціальної рівності та громадської власності на землю. Абу Муслім обіцяв селянам зниження податків та скасування примусових робіт. У 747 році до нього приєднався представник впливового північноіранського жрецького роду Халід ібн Бармак. В цьому ж році постанці захопили Мерв, в 748 Нішапур і Тус, в 749 розбили омейядські війська біля Нехавенда, на початку 750 отримали вирішальну перемогу на річці Великий Заб.

Абу Муслім
араб. أبو مسلم‎ перс. بهزادان‎
Народився	не раніше 718 і не пізніше 719 Ісфаган, Омеядський халіфат або Мерв, Хорасан, Омеядський халіфат
Помер	лютий 755 Al-Mada'ind, Аббасидський халіфат
Країна	Омеядський халіфат  Аббасидський халіфат
Національність	перси
Діяльність	військовий керівник, Валі
Знання мов	перська
Учасник	Abbasid Revolutiond
Посада	візир і головнокомандувач
Конфесія	іслам
Родичі	Goudarzd і Bozorgmehrd

Після утвердження халіфату Аббасидів (749—750) Абу Муслім залишився намісником Хорасану. Вбитий за наказом халіфа Мансура, який боявся великого впливу Абу Мусліма.