Абієтинова кислота
Абієтинова кислота, органічна сполука рослинного походження, головна складова частина каніфолі, пластинчасті кристали монокліничної структури (етанол-вода). Розчинна у спирті, ацетоні, хлороформі, ефірі, бензолі, а також у водному розчині гідроксиду натрію. Нерозчинна у воді.
Загальні | |
---|---|
Хімічна назва | [1R-(1α,4aβ,4bα,10aα)]- 1,2,3,4,4a,4b,5,6,10,10a- Декагідро- 1,4a-діметил- 7-(1-метилетил)- 1-фенантренкарбонова кислота |
Хімічна формула | C20H30O2 |
Молярна маса | 302.45 |
Синоніми | 13-Ізопропілподокарпа- 7,13-дієн-15-ова кислота, сильвінова кислота |
Фізичні властивості | |
Температура плавлення | 172 — 175 °C |
Оптичне обертання | [α]24D −106° |
З естерів (складних ефірів) абієтинової кислоти виготовляють лаки та емалі. Солі абієтинової кислоти (резинати металів) — добре відомі загусники оліфи. Також абієтинова кислота та її похідні використовують у виготовленні косметичних засобів та у парфумерії.
Інтернет-ресурси
Література
- Абиетиновая кислота // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.