Абієтинова кислота

Абієтинова кислота, органічна сполука рослинного походження, головна складова частина каніфолі, пластинчасті кристали монокліничної структури (етанол-вода). Розчинна у спирті, ацетоні, хлороформі, ефірі, бензолі, а також у водному розчині гідроксиду натрію. Нерозчинна у воді.

Властивості
Загальні
Хімічна назва [1R-(1α,4aβ,4bα,10aα)]-
1,2,3,4,4a,4b,5,6,10,10a- Декагідро-
1,4a-діметил- 7-(1-метилетил)-
1-фенантренкарбонова кислота
Хімічна формула C20H30O2
Молярна маса 302.45
Синоніми 13-Ізопропілподокарпа-
7,13-дієн-15-ова кислота,
сильвінова кислота
Фізичні властивості
Температура плавлення 172 — 175 °C
Оптичне обертання [α]24D   106°

З естерів (складних ефірів) абієтинової кислоти виготовляють лаки та емалі. Солі абієтинової кислоти (резинати металів) — добре відомі загусники оліфи. Також абієтинова кислота та її похідні використовують у виготовленні косметичних засобів та у парфумерії.

Інтернет-ресурси

Література

  • Абиетиновая кислота // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.