Авалішвілі Зураб Давидович

Біографія

Зураб Авалішвілі народився в 1876 році в Тифлісі, представник князівського роду Авалішвілі[4].

В 1900 році закінчивши Санкт-Петербурзький університет із золотою медаллю і ступенем у юриспруденції, подальшу освіту продовжив у Сорбонні в 1901—1903 роках[4]. У 1917 році Авалішвілі обраний в установчі збори, однак він запропонував свої послуги Грузинській Демократичній Республіці[4]. Після повернення до Грузії в 1918 році Авалішвілі став головним радником у закордонних справах[4].

У той же час Авалішвілі взяв участь у створенні відкритого в лютому 1918 року Грузинсского державного університету, в якому викладав у 1918—1921 роках[4].

Члени грузинської дипломатичної делегації в Берліні, 1918 рік. Стоять, зліва-направо: Спиридон Кедія, Георгій Мачабелі і Михайло Церетелі. Сидять, зліва-направо: Ніко Ніколадзе, Акакі Чхенкелі і Зураб Авалішвілі

Отримавши юридичну освіту, Зураб Авалішвілі зробив значний внесок у створенні Конституції Грузії[4]. Як головний дипломат Грузії, Авалішвілі домігся встановлення близьких відносин з Німеччиною, що призвело до визнання останньою суверенітету Грузинської Демократичної Республіки[4]. Авалішвілі представляв Грузію на мирній конференції в Парижі в 1919 році, де відстояв споконвічну приналежність земель Західної Грузії Грузинській Демократичній Республіці і виступив проти поділу області Батумі на три частини і оголошення міста Батумі вільним містом, яким могли б користуватися всі країни під контролем Ліги Націй[4].

Після радянізації Грузії Авалішвілі емігрував до Німеччини[4], де став одним із засновників Грузинської Асоціації в Німеччині, працював у редакціях журналів Георгіка і Бізантіон[4]. Написав безліч статей про Кавказ, історію та літературу Грузії, дипломатії та багато іншого[4].

Помер у 1944 році у німецькому місті Шварценфельд[4]. У травні 1993 року його останки були повернуті до Грузії і поховані в Дідубійському пантеоні державних і громадських діячів у Тбілісі[4].

Див. також

Твори

Бібліографія

Примітки
  1. ISNI — 2012.
  2. NUKAT — 2002.
  3. MAK
  4. Alexander Mikaberidze. Historical Dictionary of Georgia. — Lanham, Maryland • Toronto • Plymouth, UK : The Scarecrow Press, Inc, 2007. — 734 с. — (Historical Dictionaries of Europe, No. 50) — ISBN 978-0-8108-5580-9.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.