Всеросійські установчі збори

Всеросі́йські устано́вчі збо́ри (рос. Всероссийское учредительное собрание; за тогочасним правописом: укр. Всеросійське Учредительне зібрання[1]) — виборна представницька установа (Установчі збори), на яку різними політичними силами Російської республіки покладалось завдання остаточного вирішення питання про державний устрій Росії після ліквідації монархії.

Всеросійські установчі збори
Тип Установчі збори
Розпущено 1918
Країна Російська СФРР і  Російська демократична федеративна республіка
 Всеросійські установчі збори у Вікісховищі

З ідеєю Установчих зборів Тимчасовий уряд пов'язував сподівання на стабілізацію — в своїх інтересах — політичної обстановки, зміцнення своєї влади. Водночас, вказуючи на перспективу Установчих зборів, уряд О. Ф. Керенського всіляко зволікав з відповіддю про автономію України.

Вибори до установчих зборів

Ще після жовтневого перевороту, коли владу фактично захопили більшовики, було вирішено все-таки проводити вибори до Всеросійський Установчих Зборів, як це і було заплановано Тимчасовим урядом. По Росії більшовики отримали 22 % голосів, в Україні — 10,5.

Перебіг

Установчі збори були скликані 5 січня 1918 р., в умовах, коли владу у Петрограді вже захопили більшовики, яким вдалося очолити проведення Другого Всеросійського з'їзду Рад робітничих і солдатських депутатів і утворити пробільшовицький уряд — Раду народних комісарів Російської республіки.

О 10 годині 5 січня 1918 року Установчі Збори розпочали роботу.

Першим питанням, на якому почався конфлікт, було питання про те, хто ж відкриє збори? Однак незважаючи на конфліктність, роботу збори все-таки розпочали.

Більшовики, які були в меншості, запропонували прийняти програмний документ «Декларація прав трудящих і експлуатованих». Отримавши відмову, вони залишили залу засідань, давши вказівку охороні випускати всіх охочих, але назад вже нікого не впускати.

Установчі збори прийняли Резолюцію про демократичний мир [2].

Збори пропрацювали до самого ранку наступного дня, коли начальник охорони Железняков попросив: «Панове, розходьтеся! Варта втомилася!» («Господа, расходитесь! Караул устал!»).

Цього ж дня, вже 6 січня 1918 року, більшовицький уряд оголосив про розпуск представницьких Всеросійських установчих зборів, які, по-суті, проіснували лише добу.

До розпуску Зборів Росія ще мала альтернативу свого розвитку: або Ради, або нова Конституція, після ж розпуску ця альтернатива була втрачена і країна почала скочуватися до громадянської війни.

Примітки
  1. (І) Універсал Української Центральної Ради до українського народу, на Україні й по-за Україною сущого // Офіційна сторінка Верховної Ради України
  2. Резолюция о демократическом мире, принятая всероссийским учредительным собранием 5/18 января 1918 года.— В кн.: Ключников Ю.В., Сабанин А.В. Международная политика новейшего времени в договорах, нотах и декларациях. Ч. 2. От империалистической войны до снятия блокады с Советской России.— М.: Литиздат НКИД, 1926.— С. 110.

Джерела та література
  • В. Ф. Верстюк. Всеросійські установчі збори // Енциклопедія історії України: У 10 т.— Т. 1 : А—В./ Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.— К.: Наук. думка, 2003.— С. 647—648.
  • Годъ русской революциіи (1917—1918 г.г.): Сборникъ статей / А. Н. Бахъ, М. В. Вишнякъ, Ф. А. Даниловъ, А. А. Мининъ, О. С. Миноръ, А. А. Николаевъ, Г. К. Покровскій, Д. С. Розенблюмъ, В. В. Рудневъ, Г. А. Сандомирскій, В. Ф. Сахаровъ, Н. В. Святицкій, П. Н. Фабричный, Б. Н. Черенковъ, В. М. Черновъ. — Московское издательство «Земля и Воля», 1918.— 233 с.

Див. також

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.