Августин (Гуляницький)
Єпископ Августин (Андрій Федорович Гуляницький); 3 липня 1838, Піски — †30 листопада 1892, Катеринослав) — український та литовський релігійний діяч ХІХ століття, богослов, духовний письменник, журналіст, церковний історик.
| Єпископ Августин | ||
.jpg.webp) | ||
| ||
|---|---|---|
| 24 грудня 1888 — 14 грудня 1891 | ||
| Попередник: | Олександр (Кульчицький) | |
| Наступник: | Віссаріон (Нечаєв) | |
| ||
| 30 вересня 1887 — 24 грудня 1888 | ||
| Попередник: | Серафим (Жемчужніков) | |
| Наступник: | Іоанн (Митропольський) | |
| ||
| 16 жовтня 1882 — 30 вересня 1887 | ||
| Попередник: | Петро (Троїцький) | |
| Наступник: | Аркадій (Філонов) | |
| ||
| 23 серпня 1881 — 16 жовтня 1882 | ||
| Попередник: | Авраамій (Летницький) | |
| Наступник: | Іустин (Полянський) | |
| Альма-матер: | Києво-Могилянська академія (1659—1817) і Київська духовна академія | |
| Науковий ступінь: | магістр богослов'яd | |
| Діяльність: | священник | |
| Ім'я при народженні: | Андрій Федорович Гуляницький | |
| Народження: | 3 (15) липня 1838 Україна село Піски, Полтавська губернія, тепер Чернігівська область | |
| Смерть: | 30 листопада (12 грудня) 1892 (54 роки) Катеринослав | |
| Похований: | Дніпро | |
| Чернецтво: | 24 травня 1863 | |
| Єп. хіротонія: | 23 серпня 1881 | |
Єпископ Російської православної церкви (безпатріаршої); з 19 січня 1891 Катеринославський та Таганрозький.
Життєпис
Народився у сім'ї священика Лубенського повіту.
1859 — закінчив Полтавську духовну семінарію, вступив до Київської духовної академії, де закінчив курс 1863 зі ступенем магістра богослов'я. Залишений при Академії бакалавром по класу викривального богослов'я.
У студентські роки займався літературною роботою.
24 травня 1863 — прийняв чернецтво. 24 червня рукопокладений у сан ієродиякона. 28 червня 1864 рукопокладений у сан ієромонаха.
Виконував роботу помічника інспектора та економа Київської духовної академії. Професорська діяльність ознаменувалася низкою статей з викривального богослов'я, надрукованих у «Трудах Київської духовної академії».
1867 — причислений до соборних ієромонахів Києво-Печерської лаври.
8 червня 1869 — зведений в сан архімандрита.
Еміграція до Литви
З 10 листопада 1870 — ректор Вільнюської духовної семінарії та за сумісництвом настоятель віленського Свято-Троїцького монастиря. Служив у Литві до 1881 року, завоювавши великий авторитет у пастви та загалом місцевого імперського начальства. Це спонукало Синод до висвячення вихідця з Гетьманщини на єпископа — річ рідкісна у другій половині ХІХ століття, коли укарїнофобія, зокрема й церковна, стала державною політикою Російської імперії.
Архієрей
27 червня 1881 — хіротонія в єпископа Михайлівського, вікарія Рязанської єпархії.
16 жовтня 1882 — призначений єпископом Аккерманським, вікарієм Кишинівської єпархії, яка обіймала території Румунії, тимчасово окупованої Росією.
30 вересня 1887 — єпископ Аксайський, вікарій Донської єпархії.
24 грудня 1888 — єпископ Костромський та Галицький.
Костромською єпархією керував три роки і за цей час встиг зробити багато корисного для клира та пастви: заснував благочинні ради, створив касу взаємодопомоги для духовенства[1]. Проте сам єпископ Августин всіляко дбав про повернення в Україну. Відтак 14 грудня 1891 призначений єпископом Катеринославським і Таганрозьким з осідком в Україні. Але менше як за рік його не стало.
Помер 30 листопада 1892 (за старим стилем) у Катеринославі. Похований 3 грудня того ж року біля Преображенського катедрального собору у Катеринославі.
Праці
- (рос.)Полемические сочинения против латинян, писанные в Русской Церкви в ХI и ХII вв. // ТКДА. 1867. № 6, 9;
- (рос.)Два окружных послания св. Климента Римского о девстве и девственницах // Там же. 1869. № 5;
- (рос.)Богословствование Шенкеля // Там же. 1869. № 9 (отд. отт.: К., 1869);
- (рос.)Спор греков с латинянами об опресноках и квасном хлебе в таинстве Евхаристии // Там же. 1870. № 12;
- (рос.)«Руководство к основному богословию» (Вильно, 1876 и след.),
- (рос.)По поводу перевода одной церковной песни, напечатанного в «Душеполезном чтении» за настоящий год // Там же. 1883. № 7;
- (рос.)По поводу перевода ирмоса 9-й песни канона в Великий Четверок // Там же;
- (рос.)По поводу издания «Учебного Октоиха» и «Учебного Часослова»// Там же. 1888. № 11; Руководство к основному богословию. Вильна, 1876. М., 1887. 191410;
- (рос.)Сборник слов, поучений, бесед, речей и кратких благочестивых размышлений. Вильна, 1893;
- (рос.)Рассказы православного о католичестве. Вильна, 1894.
Примітки
- Костромская епархия — Костромские архиереи XVIII—XIX века // Kostroma 2000.(рос.)
Джерела
- Августин. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2000. — Т. I. — С. 111. — ISBN 5-89572-006-4.(рос.)
- Августин (Гуляницкий) // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. I. — С. 10. (рос. дореф.)
- Августин (Гульяницкий) // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб., 1896. — Т. 1 : Аарон — император Александр II. — С. 29—30. (рос.)
Посилання
- Еп. Августин (Гуляницкий). Два окружных послания св. Климента Римского о девстве, или к девственникам и девственницам ТКДА. Киев, 1869 г. Май. На сайте Святоотеческое наследие.(рос.)
- Августин (Гуляницький)(рос.)
- Проповіді еп. Августина (Гуляницького)(рос.)