Август Бебель

А́вгуст Бе́бель (22 лютого 1840, Кельн 13 серпня 1913) — видатний діяч німецького і міжнародного робітничого руху. Один з засновників і керівників німецької соціал-демократичної партії і 2-го Інтернаціоналу.

Август Бебель
нім. August Bebel
Народився 22 лютого 1840(1840-02-22)[1][2][…]
Deutz, Cologne-Innenstadtd, Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія
Помер 13 серпня 1913(1913-08-13)[1][3][…] (73 роки)
Passuggd, Churwaldend, Граубюнден, Швейцарія[4]
·гострий інфаркт міокарда
Поховання
Friedhof Sihlfeldd : 
Країна  Німеччина[5]
Діяльність політик, письменник
Знання мов німецька[1]
Членство Перший Інтернаціонал
Посада депутат рейхстагу Німецької імперіїd, member of the Reichstag of the North German Confederationd і Member of the Customs Parliamentd
Партія Соціал-демократична партія Німеччини, Social Democratic Workers' Party of Germanyd і Saxon People's Partyd
Автограф

Біографія

Народився у місті Кельні. За фахом — робітник-токар.

3 1861 брав активну участь в роботі профспілок, керованих лібералами. Ознайомившись з працями К. Маркса, Бебель став його послідовником. Вів боротьбу за визволення німецьких робітників з-під впливу буржуазного лібералізму, за створення самостійної робітничої партії. На з'їзді в м. Ейзенах (1869) Бебель разом з К. Лібкнехтом заснував німецьку соціал-демократичну робітничу партію. Під впливом Маркса і Енгельса Бебель боровся за революційне возз'єднання Німеччини, рішуче виступав проти лассалівського Загального німецького робітничого союзу, який підтримував бісмарківську політику возз'єднання країни «зверху». Під час франко-прусської війни 1870—71 займав інтернаціоналістичну позицію, виступав на захист Паризької комуни. За революційну діяльність був кілька разів ув'язнений 1875 Бебель взяв активну участь у створенні єдиної с.-д. партії, програма якої була поступкою лассальянцям (див. Готська програма).

1878—90 в період чинності виняткового закону проти соціалістів Бебель виявив вагання, висловився спочатку за розпуск партії, але за допомогою Маркса і Енгельса зумів спрямувати партію на правильний шлях. Надалі керована ним і К. Лібкнехтом партія успішно поєднувала нелегальні методи роботи з легальними. Хоч і не досить послідовно, Бебель вів боротьбу з бернштейніанством та іншими проявами ревізіонізму.

Поряд з іншими проблемами боротьби пролетаріату Бебель активно опрацьовував питання освіти. Гостро критикуючи буржуазне виховання, він вважав, що лише соціалізм забезпечить гармонійний розвиток людини.

Бебель має великі заслуги перед світовим робітничим рухом, особливо в перший період діяльності, коли Бебель працював під ідейним керівництвом К. Маркса і Ф. Енгельса. В. І. Ленін відзначав, що «Август Бебель, сам робітник, виробив собі ціною наполегливої боротьби соціалістичний світогляд, віддав на служіння цілям соціалізму всі свої багаті сили цілком, без останку, йшов рука в руку протягом десятиріч з німецьким пролетаріатом, що росте й розвивається, і став найобдарованішим парламентарієм Європи, найталановитішим організатором і тактиком, найвпливовішим вождем міжнародної, ворожої реформізмові й опортунізмові, соціал-демократії». (Твори, т. 19, с. 257).

Твори: Рос. перекл.— Из моей жизни. М., 1925; Женщина и социализм. М., 1959.

Примітки

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.