Авдієнко Максим Олександрович

Народився 1998 року у селі Гірськ (Сновський район, Чернігівська область). 2013-го закінчив 9 класів Гірської середньої школи, вступив до Сновського вищого професійного училища лісового господарства, яке закінчив 2016 році за спеціальністю «озеленювач, лісник, єгер»; мешкав у Сновську.

27 липня 2016 року вступив на військову службу за контрактом, після підготовки у 184-му НЦ в Старичах направлений до батальйону морської піхоти; старший матрос, номер розрахунку зенітно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки 503-го батальйону 36-ї бригади. 7 липня 2018-го під час відпустки, одружився, 2 серпня повернувся на передову.

5 вересня 2018 року загинув від осколкового поранення, якого зазнав під вечір у вогневому зіткненні з противником поблизу села Водяне (Волноваський район) внаслідок обстрілу опорного пункту терористами з протитанкових гранатометів та мінометів. Граната розірвалась в окопі поряд з Максимом, осколок перетнув сонну артерію; пораненого матроса евакуювали, але рана була смертельною.

8 вересня 2018-го Максима стрічали кілометрові живі коридори, люди проводжали траурний кортеж зі свічками в руках, кидаючи квіти на машину та скандуючи «Герої не вмирають!». Незважаючи на пізню годину, на площу Сновська прийшли сотні людей попрощатися з Максимом. Похований, у селі Гірськ; провести воїна в останню путь зібралося все село, жителі навколишніх сіл та міста Сновськ.

Без Максима лишились батьки, старший брат і дружина.

• Указом Президента України № 47/2019 від 28 лютого 2019 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
• 13 листопада 2018 року у ВПТУ лісового господарства міста Сновськ відбулося відкриття пам'ятної меморіальної дошки на честь Максима Авдієнка.

• Авдієнко Максим Олександрович // Книга пам'яті
• Дев'ять загиблих героїв вересня