Сновськ

Виник у 1860-ті роки під назвою Коржівка як робітниче селище під час будови Лібаво-Роменської залізниці. З 1924 року — місто. Населення у 1897 році нараховувало 2 200 мешканців, 1926 року — 6 850 (35,5 % становили українці, 35,3 % євреї, 16,0 % росіяни; відсотки на 1939 рік: 60, 36, 4).

У Сновську розташовані підприємства для обслуговування залізничного транспорту, мебльова фабрика, а також розвинена харчова промисловість. У місті на залізничній станції Сновськ діє пункт контролю «Сновськ» на кордоні з Білоруссю.

Край веде свій літопис з далеких часів. Протягом декількох століть за право володіти Чернігово-Сіверщиною воювали між собою Литва, Польща, Московська держава. За століття свого існування у складі Чернігівщини, територія району входила до Городнянського та Сосницького повітів. Села відносились до Великощимельської, Новоборовицької, Староруднянської (Городнянського повіту) та Охрамієвицької і Синявської волостей (Сосницького повіту).

Після утворення УРР 7 березня 1923 року Президія ВУЦВК прийняла постанову «Про новий адміністративно-територіальний поділ Чернігівщини». В ході проведення реформи було виділено Сновський район і Сновська округа.

До Сновського району відійшли території 18 навколишніх сіл, а до Сновської округи — територія 11 районів (Городнянський, Добрянський, Корюківський, Менський, Охрамієвицький, Синявський, Сновський, Сосницький, Тупичівський, Холминський, Чорнотицький). Сновська округа проіснувла до серпня 1925 року.

У березні 1923 року Сновськ як значний (за кількістю населення, станом розвитку промисловості, торгівлі) населений пункт був віднесений до категорії міст з населенням 7676 чоловік.

Виділення Сновська як міста, окружного і районного центру відіграло позитивну роль у розвитку нашого краю. У 20-х роках ХХ ст. в промисловості Сновська провідну роль відігравало депо та залізнична станція, де працювала третина дорослого населення міста. Крім депо, у Сновську діяли 3 лісопильних заводи, майстерні протипожежного устаткування, торговельні підприємства. Всього — 37 державних і приватних підприємств. Житловий фонд міста становив 719 будинків. У селах району промисловість була представлена Петрівським винокурним заводом, Тихоновицьким лісозаводом, Новоборовицьким винокурним заводом.

У 20-х роках у Сновську створюється перша народна лікарня на 35 ліжок (до цього обслуговуванням населення займався фельдшерсько-акушерський пункт). Працювали 3 лікарі та 17 медичних працівників.

У 1924 році із закладів освіти та культури у Сновську було 3 школи: 2 трудових семилітніх та 1 залізнична, 1 лікнеп, 1 школа фабзавучу, яка була створена для підготовки кваліфікованих кадрів робітників промислових підприємств, 1 бібліотека, 4 клуби, 2 театри. У кожному селі Сновської округи діяли неповні школи, а в Рогізках таких шкіл було 3. У Нових Боровичах діяла семирічна школа.

Протягом 30-х років ішов подальший розвиток Сновська як міста і райцентру. Відкривалися нові промислові підприємства: обозоремонтний і шкіряний заводи, артіль «Червоний тартак», ділянка лісосплаву, МТС та інші.

За 15 років існування Сновська як самостійної адміністративної одиниці змін зазнала соціально-культурна галузь. Збільшилась кількість медичних закладів (діяла районна і залізнична лікарні, поліклініка, дитяча консультація, санепідемстанція, тубдиспансер). Медперсонал міста налічував уже 15 лікарів і 49 медпрацівників. Збільшення кількості середнього медперсоналу стало можливим завдяки відкриттю в місті в 1936 році школи медсестер. Крім того, 1935 року була відкрита залізнично-технічна школа, яка готувала паровозних машиністів, інших спеціалістів середньої ланки для роботи в депо, інших залізничних службах. Збільшилась кількість вчителів, які викладали в 3-х середніх школах до 81, а кількість учнів становила 1920. Місто нараховувало 9 бібліотек з фондом понад 20 тис. екземплярів. У 1939 році було відкрито музей.

У 1935 році Постановою ЦВК м. Сновськ перейменовано в м. Щорс, а Сновський район — у Щорський на честь Миколи Щорса. Подальший розвиток міста і району був перерваний у 1941 році початком Німецько-радянської війни. Район було окуповано в кінці серпня — на початку вересня 1941 року і звільнено у вересні 1943. За два роки окупації та чотири роки Німецько-радянської війни Сновщина зазнала тяжких втрат та матеріальних збитків. 9959 чоловік воювали на фронтах, 4874 з них — загинуло. В Німеччину на примусові роботи вивезено 3429 жителів, за період окупації розстріляно 6596 чоловік мирного населення. Загалом вартість нанесених збитків району становила 476 мільйонів крб. Одразу після звільнення 27 вересня 1943 року міськвиконком прийняв рішення про мобілізацію всіх сил для відбудови. Протягом 1943-44 років у місті було відновлено роботу всіх життєзабезпечуючих підприємств: пекарні, водонапірної башти, електростанції, школи. Через місяць після звільнення відкрився рух через станцію Сновська.

Протягом 50-80 років ХХ ст. багато робилося по благоустрою міста та сіл району. Сновськ поступово перетворився на ошатне поліське містечко, славне своїми людьми та досягненнями. В грудні 1961 року відкрилася музична школа.

У Сновську народилися:

• Ададуров Іван Євграфович — хімік, доктор технічних наук, професор;
• Щорс Микола Олександрович — радянський військовий діяч періоду радянсько-української війни 1917—1922 років;
• Слісаренко Ігор Юрійович — український журналіст і телеведучий;
• Рахлін Натан Григорович — український диригент.
• Сергієнко Ігор Володимирович (1984—2014) — солдат, кулеметник стрілецької роти 41-го батальйону територіальної оборони «Чернігів-2» Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

• 
  Пам'ятник героям Небесної Сотні [5]
• 
  Автостанція Сновська
• 
  Вокзал станції Сновськ
• 
  Потяг Сновськ — Євросоюз у локомотивному депо
• 
  Трактор «Універсал», територія сільгосптехніки, вул. 30 років Перемоги, 37

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.

• Офіційний портал міста Сновська
• ЩОРС. Офіційний вебсайт управління культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації
• Сновський район. Загальна інформація про район
• Сновський р-н. Можливості проведення відпочинку та дозвілля