Авербух Яків Абрамович

Яків Абрамович Авербух (нар. 27 березня 1922 Кишинів, Королівство Румунія — 17 вересня 1998, Герцлія, Ізраїль) — молдавський радянський художник, графік і ілюстратор, плакатник; театральний художник, постановник, майстер ліногравюри, офорти, карикатурист, монументаліст.

Авербух Яків Абрамович
Народження 27 березня 1922(1922-03-27)
Кишинів, Королівство Румунія
Смерть 17 вересня 1998(1998-09-17) (76 років)
  Герцлія, Тель-Авівський округ, Ізраїль
Діяльність художник
Вчитель Коган Шнеєр Герцевич і Племедяле Олександр Михайлович
Нагороди

Член Спілки художників СРСР[1], лауреат книжкових виставок.

Біографія

Народився в Кишиневі в сім'ї акторів єврейського театру на ідиші. Батько — Аврум Авербух, який виступав під сценічним ім'ям «А. Аш» (1895—1942)[2], мати — Песя Авербух (1900—1965).

Яків Авербух почав свою художню освіту з раннього дитинства, коли переміг на міському конкурсі, виліпив з м'якоті хліба дитячу ніжку, (його моделлю була рідна сестра Хаяле). Переможця взяли в приватне художнє училище «Belle Arte», засновником якого був професор Август Бальєр, живописець, театральний художник і режисер. Також великий вплив на Якова Авербуха мали викладачі Шнеєр Коган і Олександр Племедяле. Авербух навчався в художньому училищі «Belle Arte», далі хотів продовжити навчання в Кишинівській Вищій академії пластичних мистецтв, але навчання було перерване воєнними діями. Влітку 1940 року в Бессарабію увійшли частини Червоної армії, а 2 серпня 1940 року було утворено Молдавську РСР.

Друга світова війна

На самому початку війни евакуюється і потрапляє в Узбекистан, звідки призивається в Червону Армію. Його сім'я так само евакуювалася в Душанбе разом з артистами Єврейського театру. В евакуації помер батько Якова. Згодом мати і сестра Якова вийшли заміж за євреїв з Польщі та виїхали до Ізраїлю, а сам Яків залишився в СРСР. Після війни він повертається до Кишинева і продовжує навчання в Художньому училищі, вже перейменованому в художнє училище ім. Е. І. Рєпіна. Навчання він завершує з відзнакою в 1950 році. З цього моменту починається творча діяльність Якова Авербуха.

Творчість

Перші творчі кроки Яків Авербух починав як ілюстратор книг[3][4][5][6][7]. Він самотужки опанував основи книжкового оформлення, і незабаром почав отримувати відповідальні замовлення. Оформлення поеми В. Александрі «Міоріца»[8] принесло Авербуху великий успіх, його приймають в Спілку художників Молдавії, а потім і в Спілку художників СРСР. Незабаром Авербух опанував мистецтво плаката, ліногравюри.

У зрілі роки, Авербух опанував монументальне мистецтво. Разом з А. Силицьким, керамістом, вони створили керамічне панно в селі Баурчи. Також займався оформленням інтер'єрів дитячого садка в Тирасполі, ресторану «Ністру» в Кишиневі. Брав участь в оформленні Кишинева в святкові дні, а також оформляв павільйони виставок Народного господарства.

У 1964 Яків Авербух входив в колектив медальєрів по розробці художньої форми для відливання настільної медалі «40 років Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки і Комуністичної партії Молдови»[9].

Багато робіт Я. А. Авербуха, такі як «Портрет чабана І. Келдаре» (1962), придбані і зберігаються в Національному художньому музеї Молдови. Всього в Національному музеї зберігається близько 40 робіт художника.

Кишинівський єврейський народний театр

У 1966 році був заснований Єврейський театр.

Засновники Кишинівського Єврейського театру Давид Шварцман і Арон Шварцман підібрали склад активістів, які погодилися співпрацювати з відродженням Єврейської культури в Молдові. Протягом років існування КЄНТу, Авербух був художником театру[10]. Він створив емблему театру, оформляв плакати, декорації, малював ескізи костюмів.

Театром були поставлені такі вистави, як «Нова Красилівка» (1966), «Зямка Копач» (1967—1968), «Гершеле з Острополя» (1969), «Я буду жити!» (1970). В період роботи в КЄНТ Яків Авербух починає підписувати свої роботи як «Я. Аш»- артистичний псевдонім свого батька. У 1971 році, в зв'язку з виїздом більшості акторського колективу в Ізраїль, було прийнято рішення про закриття єврейського театру в Кишиневі.

У 1990 році емігрував разом з сім'єю в Ізраїль .

Сім'я
  • Сестра — Хаяле Аш (в заміжжі Фурман, 1920—2015), актриса єврейського театру і оперети в США[11].
  • Дружина — Хава Міліковська, актриса (1921—2008).
    • Сини — Авраам Якович (нар. 1946), художник, член спілки художників Ізраїлю з 1979 року; Емілян Якович (нар. 1950), філософ; Залман Якович (нар. 1958), музикант.

Твори

Книги

Плакати
  • 1950 — Світ переможе війну![14]
  • 1950 — Хай живе 33-тя річниця Великої Жовтневої соціалістичної революції!
  • 1951 — Так живе 1 Травня!
  • 1951 — За мир
  • 1954 — Рости колгоспні сади: Садів запашні плоди винагородять твою працю!
  • 1954 — В ім'я майбутнього!
  • 1954 — Користуйтеся послугами «Книга — поштою»
  • 1955 — П'яниця — знахідка для ворога!
  • 1960 — Все це справа рук радянської людини[8]
  • 1957 — З іскри зайнялося полум'я
  • 1960 — Квітни, моя Молдова
  • 1970 — Останній місяць осені
  • 1971 — Гіркі зерна
  • 1972 — Остання мить

Монументальні роботи
  • 1971 — Будинок культури в Баурчі
  • 1967 — Дитячий садок в Тирасполі
  • Ресторан в Кишиневі

Станкова графіка

Театр

Публікації та каталоги
  • 1960 — Каталог «Виставка образотворчого мистецтва Молдавії» (Декада молдавського мистецтва і літератури в Москві)[8]
  • 1962 — Друга всесоюзна виставка естамп
  • 1963 — Каталог творів художників Молдавської СРСР
  • 1964 — Каталог Республіканської виставки присвяченої Дню молоді
  • 1965 — Каталог «Ювілейна Республіканська художня виставка»
  • 1966 — Каталог «Живопис, скульптура і графіка. На варті миру»
  • 1970 — Республіканська художня виставка присвячена 50-річчю ВЛКСМ
  • 1970 — Біобібліографічний словник. Видавництво «МИСТЕЦТВО», Москва
  • 1971 — Каталог «Образотворче мистецтво Молдавської РСР»[15]
  • 1971 — Каталог «25 років перемоги у Великій Вітчизняній війні»
  • 1974 — Каталог «Республіканська художня виставка»
  • 1975 — Каталог «Республіканська художня виставка»
  • 1975 — Завжди на варті
  • 1975 — Каталог «Перша Республіканська художня виставка малюнків»
  • 1976 — Arta plastica a Moldovei Sovietice
  • 1979 — Республіканська виставка політичного плаката і сатиричної графіки
  • 1992 — Ретроспективна виставка до 70-річчя від дня народження
  • 2018 — DESCRIEREA CIP A CAMEREI NAŢIONALE

Нагороди

У 1964 році Я. А. Авербух постановою Комітету ради Виставки Досягнень Народного Господарства СРСР нагороджений Бронзовою медаллю ВДНГ СРСР (номер посвідчення 6207).

Примітки
  1. «Реестр профессиональных художников Российской империи, СССР, „русского зарубежья“, Российской Федерации и республик бывшего Советского Союза (XVIII—XXI вв.)»
  2. Авром Аш
  3. Grafica de carte din RSS Moldovenească în perioada de instaurare a realismului socialist (1940—1953)
  4. Victoria Rogaciuc «Grafica de carte din RSS Moldovenească în perioada de instaurare a realismului socialist (1940—1953)»
  5. Balada «Miorița» in diverse interpretări grafice
  6. GRAFICA DE ȘEVALET DIN REPUBLICA MOLDOVA
  7. Lucrări lui Iacob Averbuh
  8. Выставка изобразительного искусства Молдавии (Декада молдавского искусства и литературы в Москве), Е. П. Бонтя, М. Я. Лившиц, И. И. Можаева, Кишинёв: Картя молдовеняскэ, 1960, стр. 9
  9. Каталог советский знак
  10. «Кишинёвский еврейский народный театр»
  11. Некролог
  12. Необычайное путешествие Петьки Озорникова
  13. Кутковецкий, Яков Афанасьевич — Костика
  14. Электронный каталог национальной библиотеки Беларуси
  15. Изобразительное искусство Молдавской ССР, ред. Роднин К. Д., Москва: Советский художник 1971, стр. 109—110

Джерела
  • Авербух Яків Абрамович// Художники народів СРСР: біобібліографічний словник, Том 1 / Тетяна Миколаївна Горіна — Мистецтво, 1970. — стор. 38
  • Авербух Яків Абрамович // Сара Шпитальник «Євреї Молдови, діяльність євреїв в культурі, науці, економіці Молдови в ХХ столітті» — 2000. — 311 с. — стор. 82
  • Довідник членів Спілки художників СРСР станом на 1 січня 1977р, Москва, Радянський художник, 1979, стор.14
  • Ювілейна республіканська художня виставка: До 40-річчя республіки і комуністичної партії Молдови. 1924—1964. Кишинів: Карта молдовеняске, 1965, стор. 15.
  • Яків Авербух // Людмила Тома «Художній процес в Республіці Молдова (1940—2000). Живопис, скульптура, графіка», монографія, 2018, стор. 40, 65, 89, 201, 231.
  • Яків Авербух-Аш // Давид Хахам «КЕНТ: 40 років в нашій пам'яті ти», Тель-Авів: Beit Nelly media, 2012. — 115 с.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.