Авраменко Володимир Федорович

Народився 18 квітня 1959 року в Кіровському (нині Хрестівка), Донецької області.

1981 року закінчив Донецький інститут радянської торгівлі за спеціальністю «інженер-механік машин і апаратів харчових виробництв»[2][3].

1982—1983 — проходив строкову службу в армії.[2]

1983—1991 — працює в різних закладах та установах Донецька.[4][5][6]

1991 — в Донецьку створює компанію «АВК»,[7] до 1995 року був її директором.[8]

1995—1998 — голова правління-директор ЗАТ «Донецька кондитерська фабрика».[6]

1998—1999 — директор концерну «АВК».[9]

1999 — директором ЗАТ «АВК».[9]

2000—2002 —  директор ТОВ «Троянда», Київ.[10] з 2002 — голова ради директорів компанії «Полюс» у Макіївці.

2002—2006 — Народний депутат України 4-го скликання, обраний по виборчому округу № 54 (Донецька область).[11]

2007 — інвестував в EasyPay, небанківський оператор платіжних та фінансових сервісів. СЕО EasyPay — Олексій Авраменко, старший син Володимира. Різні джерела вказують що саме Володимир був засновником платіжної системи.[12][8][13]

У жовтні 2009 року отримав звання Заслужений працівник промисловості України.[3]

17 вересня 2015 р. придбав контрольний пакет акцій ПАТ Банк «ТРАСТ» — 72 % акцій у групи інвесторів.[13]

2014 року заснував ТОВ «АВК конфекшінері» у Києві, з 2014 час — СЕО компанії.

2002 — став народним депутатом від блоку «За Єдину Україну». Народний депутат України 4 скликання 05.2002-05.2006, виборчого округу № 54, Донецької області, партія «За єдину Україну!». До серпня 2002 року — член фракції «Єдина Україна».

З серпня 2002 по вересень 2005 року — член фракції «Регіони України».

З вересня 2005 до травня 2006 — член фракції «Партії регіонів».

Під час перебування на посаді Депутата Верховної Ради працював у[11]:

• Комітеті Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки;
• Тимчасовій спеціальної комісії Верховної Ради України з питань моніторингу виборчого законодавства;
• Комітеті з питань європейської інтеграції;
• Групі з міжпарламентських зв'язків з США, РФ, ПАР, Британією.

Проводить лекції в університетах[15].

2020 року передав 1 млн гривень Національному інституту раку для закупівлі обладнання у відділення дитячої онкології.[16]

На початку кар'єри підтримував фінансово чемпіона світу з шахів Руслана Пономарьова.[17][18][19]

Одружений, має двох синів.

• сайт ВРУ^{[недоступне посилання]}