Агафія

Ага́фія — християнське жіноче ім'я. Походить від давньогрецького імені Ἀγάθη, утвореного від грец. ἀγαθή («добра», «хороша»), спорідненого з ἀγάπη («любов», пор. ім'я Любов)[1]. Після канонізації мучениці Агафії (Агати) Сицилійської стало канонічним християнським ім'ям. До української запозичене через староцерковнослов'янське посередництво, цим пояснюється наявність звука «ф» на місці θ[2]. У західних районах України поширена форма «Агата», «Аґата» — теж запозичення з грец. Ἀγάθη, але не через староцерковнослов'янське, а через латинське посередництво (від Agatha)[2]. Така ж форма прийнята в південнослов'янських мовах (болгарській, сербській) — унаслідок традиції читання церковнослов'янської «фіти» як «т».

Співзвучне ім'я «Агапія» може бути народним українським варіантом «Агафія», пов'язаним з поширеною практикою заміни первісно невластивого слов'янським мовам звука «ф» на «п» (пор. «Панас» замість канонічного «Афанасій»), але слід мати на увазі, що існує й рідкісне канонічне ім'я «Агапія», також грецького походження.

Українська народна форма — Гафія (Агапія). Зменшені форми — Гафійка, Гафа, Гафієнька, Гафієчка, Гася, Гаша, Гашуня, Гашка, Агатонька, Агаточка, Ага[1] (Гапа, Гапонька)[3].