Агеєв Леонід Миколайович
Агеєв Леонід Миколайович (нар. 24 лютого 1921 — пом. 15 листопада 2005) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1943), під час Німецько-радянської війни штурман ескадрильї.
| Агеєв Леонід Миколайович | |
|---|---|
| Народження |
24 лютого 1921 Баштанка, Полтавська волость, Херсонський повіт, Миколаївська губернія, Українська СРР |
| Смерть |
15 листопада 2005 (84 роки) Люберці, Московська область, Росія |
| Поховання | Люберці |
| Країна |
 СРСР→ Росія |
| Приналежність |
 Радянська армія |
| Вид збройних сил |
 ВПС СРСР |
| Рід військ |
 Авіація далекої дії |
| Освіта | Краснодарське вище військове авіаційне училище льотчиків |
| Роки служби | 1939–1962 |
| Партія | ВКП(б) |
| Звання |
 Полковник авіації |
| Формування | 53-я авіаційна дивізія далекої дії |
| Війни / битви | Німецько-радянська війна |
| Нагороди |
          |
Життєпис
Народився 24 лютого 1921 року в місті Баштанка Миколаївської області в робітничій родині. Шкільні роки пройшли у Новій Одесі. Після закінчення десятирічки вступив до Краснодарського авіаційного училища, яке закінчив у 1940.
Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. На початок 1943 року штурман загону 7-го авіаційного полку 53-ї авіаційної дивізії авіації далекої дії (АДД) старший лейтенант Л. М. Агеєв здійснив 219 бойових вильотів на бомбардування військових об'єктів у глибокому тилу ворога. Всього до листопада 1943 року здійснив 222 вдалих бойових вильоти, з них 185 — на ТБ-3.
У листопаді 1943 року направлений на навчання до Військово-повітряної академії, що перебувала в евакуації в Оренбурзі. У травні 1944 року через хворобу був змушений залишити навчання, перебував у розпорядженні Головного штурмана АДД.
Згодом направлений до льотного центру удосконалення штурманського складу, де залишався інструктором до листопада 1950 року.
На початку 1951 року одним з перших на Ту-4 починає освоєння басейну Арктики. По закінченні полярної експедиції переведений на посаду старшого штурмана-інспектора АДД.
У 1962 році полковник Агеєв вийшов у запас. Працював на ремонтному заводі в Астаф'єво, з 1969 по 1986 роки — начальник штурманської служби ЛІС КБ Камова.
Помер 15 листопада 2005 року. Похований у місті Люберці Московської області.
Нагороди і почесні звання
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 березня 1943 року старшому лейтенанту Агеєву Леоніду Миколайовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 832)[1].
Також нагороджений орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1-го ступеня, чотирма орденами Червоної Зірки, медалями.
Почесний громадянин міста Люберці Московської області.
Почесний громадянин Нової Одеси.
Примітки
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу авиации дальнего действия Красной Армии» от 25 марта 1943 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1943. — 9 апреля (№ 14 (220)). — С. 1
Література
- Бундюков А. Г., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Николаевской области. — Одесса: Маяк, 1982, стор. 17-19.
- Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005.