Агнеса Богемська

Очевидно названа на честь своєї легендарної бабусі Агнеси Антіохійської.

Агнеса народилась у Празі близько 1211 року в родині короля Пржемисла Отакара I. Її матір'ю була русько-угорська принцеса Констанція, сестра Короля Угорщини і Русі Андрія Єрусалимського. Агнеса була молодшою ​​з дітей. Інша знаменита свята францисканського ордена Єлизавета Угорська, дочка Андрія Єрусалимського, була Агнесі двоюрідною сестрою. У трирічному віці принцеса Агнеса була заручена з Болеславом, сином князя Сілезії Генріха I Бородатого. Після цього вона була відправлена ​​в цистерціанський монастир Тшебніца, де отримала початки освіти. Після смерті Болеслава її знову заручили з Генріхом, сином імператора Фрідріха II. Через політичні інтриги це весілля розлаштувалося. Потім руку принцеси попросив сам Фрідріх. Вацлав I, брат Агнеси, дав згоду на цей шлюб, проте принцеса рішуче йому заперечила і заявила про намір присвятити життя Богові. Втручання папи Григорія IX допомогло Агнесі уникнути заміжжя. Імператор Фрідріх зауважив: «Якби вона залишила мене заради простого смертного, я б дав їй відчути силу мого гніву, але я не можу бути ображеним, якщо вона мені віддала перевагу Царя Небесного».

Близько 1234 року Агнеса заснувала в Празі жіночий монастир кларисок (жіночої гілки францисканців), в який вступила сама, і чоловічий францисканський монастир. Агнеса приділяла велику увагу благодійності, на власні кошти збудувала у Празі лікарню для бідних і навіть після того, як її обрали настоятелькою монастиря, продовжувала доглядати за хворими. Стараннями Агнеси празький монастир кларисок став одним з головних центрів поширення францисканських ідей у ​​Східній Європі. Агнеса побудувала монастир і монастирський комплекс, приєднаний до лікарні. Тут розміщувались францисканські монахи і монахині, які працювали в лікарні. Цей релігійний комплекс був однією з перших готичних споруд у Празі. У 1235 році Агнеса передала майно Тевтонських лицарів у Богемії лікарні. Сама вона стала членом францисканської бідної Клари у 1236 році. Як монахиня, вона готувала і ладнала одяг прокажених та жебраків, навіть після того, як у стала ігуменею.

Група мирян, що працювали в лікарні, була організована Агнесою в 1238 році як новий військовий орден, присвячений насамперед догляду, відомий як Лицарі Хреста з Червоною Зіркою за правилом святого Августина. У наступному році Агнес передала всі владні повноваження над лікарнею, яку вона заснувала, цим монастирським лицарям. Вони були визнані наказом папи Григорія IX у 1236—1237 роках.

Агнеса прожила в монастирі, керуючи монастирем як ігуменя, аж до своєї смерті 2 березня 1282 року.

Біографія Агнеси була написана латиною між 1316 та 1328 роками (перекладена чеською мовою у 1932 році). Агнеса Богемська беатифікована в 1874 році папою Пієм IX, канонізована Папою Іоанном Павлом II в 1989 році. Католицька церква відзначає її пам'ять 2 березня.

З нагоди восьмисотої річниці від дня народження святої Агнеси, Празьке архієпископство у співпраці з Національною галереєю у Празі організувало виставку «Свята Агнеса Богемська — принцеса та черниця» на сайті національної культурної спадщини Конвент Святої Агнеси в Празі (Старе місто). Виставка проходила з 25 листопада 2011 року по 25 березня 2012 року. Подібна виставка, яка також вшановувала святу Агнесу Богемську, відбулася близько 80 років тому. В експозиції було близько 300 експонатів. Партнерами були Лицарі Хреста з Червоною зіркою, Національний архів та Карловий університет. Свята Агнеса стала персонажем музично-літературних творів. Нещодавно вона з'явилася серед героїв історичного роману письменниці Людмили Ванькової.

Її персонаж з'являється також у кількох романах чеської письменниці Хані Віттон.

Постійна виставка, присвячена життю та творчості святої Агнеси Богемської, знаходиться в Музеї Карлового мосту.

Агнеса Богемська вважається однією із святих покровительок Чехії, її портрет зображений на чеській купюрі в 50 крон.

• католицька енциклопедія (англ.)
• Католицька енциклопедія. Видавництво францисканців. М, 2002.
• ČERNÝ Jiří: Svatá Anežka v českobudějovické diecézi, in Setkání, 2012, č. 2, s. 6-7.

• Anežka Česká v Historii CS
• O svatoanežské tradici (Kruh českých duchovních tradic)