Адасовський Євтихій Костянтинович
Євти́хій Костянти́нович Адасо́вський (*6 (18) квітня 1846 — †22 січня (3 лютого) 1898) — генерал-майор артилерії Російської імператорської армії, теоретик артилерійської справи, учасник Російсько-турецької війни 1877-1878 рр. Брат М. К. Заньковецької.
Євтихій Костянтинович Адасовський | |
---|---|
Евтихій Константиновичъ Адасовскій | |
Євтихій Адасовський у мундирі генерал-майора артилерії | |
Народження |
18 (30) квітня 1846 Ніжинський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія |
Смерть | 3 (15) лютого 1898 (51 рік) |
Країна | Російська імперія |
Приналежність | Російська імператорська армія |
Рід військ | Артилерія |
Освіта | Петровський Полтавський кадетський корпус, 2-ге Костянтинівське військове училище, Михайлівське артилерійське училище, Михайлівська артилерійська академія |
Роки служби | 1864-1898 |
Звання | (з 1896) |
Командування | Навчальний артилерійський полігон Петербурзького військового округу (з 1892) |
Війни / битви | Російсько-турецька війна 1877-1878 |
Титул | Спадковий дворянин |
Нагороди |
Життєпис
Народився 6 (18) квітня 1846 року в збіднілій дворянській родині К. К. Адасовського та М. В. Нефедової.
Закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус й 17 липня 1864 року[1] зведений у офіцери.
Згодом закінчує 2-е Костянтинівське військове училище (1866) та Михайлівське артилерійське училище (при випуску 16 липня 1867 року зведений у підпоручики).
Від 30 жовтня 1869 року поручик, а з 31 жовтня 1871 року — штабс-капітан.
Проходить навчання у Михайлівській артилерійській академії, закінчивши яку в 1873 році, як перший за результатами екзамену (1-й розряд), отримує право служби в гвардії.
Поручик гвардії від 23 серпня 1874 року, штабс-капітан гвардії з 13 квітня 1875 року.
Із початком Російсько-турецької війни 1877-1878 рр. перебуває на фронті. Під час бою під Араб-Конаком у результаті розриву гранати на позиції отримав важку контузію (ускладнення від якої у подальшому стали причиною смерті генерала). За свій героїзм та професійні якості впродовж 1878 року почергово отримує одразу три ордени з військовими відзнаками (мечами): Св. Анни III ступеня, Св. Станіслава II ступеня та Св. Володимира IV ступеня. 30 серпня 1878 зведений у чин капітана гвардії.
Від 3 грудня 1885 року призначений командиром 3-ї батареї лейб-гвардії 1-ї артилерійської бригади. 13 квітня 1886 року зведений у чин полковника гвардії.
22 серпня 1892 року отримує призначення начальником навчального артилерійського полігону Петербурзького військового округу. З 1896 — генерал-майор артилерії.
Помер 22 січня (3 лютого) 1898 року, похований на цвинтарі Миколаївської церкви в Заньках.
Повідомлення про смерть Є. К. Адасовського (рос.):
22 янв. скончался генералъ-маіоръ ЕВТИХІЙ КОНСТАНТИНОВИЧЪ АДАСОВСКІЙ. Въ лицѣ покойнаго наша артиллерія потеряла одного изъ лучшихъ своихъ мастеровъ и руководителѣй. | ||
— Нива, 1898, № 7 |
У 1930-ті роки могила генерала Є. К. Адасовського була відкрита комсомольськими активістами села з метою виявлення та конфіскації можливих цінностей. На сьогодні місце, де знаходиться поховання, невідоме.
Нагороди
- Орден Св. Володимира III ступеня (1888)
- Орден Св. Володимира IV ступеня з мечами й бантом (1878)
- Орден Св. Анни II ступеня (1883)
- Орден Св. Анни III ступеня з мечами й бантом(1878)
- Орден Св. Станіслава I ступеня (1896)
- Орден Св. Станіслава II ступеня з мечами (1878)
- Орден Св. Станіслава III ступеня (1875)
- Медаль «В пам'ять Російсько-турецької війни 1877–1878»
- Медаль «В пам'ять царювання імператора Олександра III»
Родина
Був одружений. Мав доньку.
Примітки
- Тут і далі дати вказано за старим стилем.