Адасовський Євтихій Костянтинович

Народився 6 (18) квітня 1846(18460418) року в збіднілій дворянській родині К. К. Адасовського та М. В. Нефедової.

Закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус й 17 липня 1864 року[1] зведений у офіцери.

Згодом закінчує 2-е Костянтинівське військове училище (1866) та Михайлівське артилерійське училище (при випуску 16 липня 1867 року зведений у підпоручики).

Від 30 жовтня 1869 року поручик, а з 31 жовтня 1871 року — штабс-капітан.

Проходить навчання у Михайлівській артилерійській академії, закінчивши яку в 1873 році, як перший за результатами екзамену (1-й розряд), отримує право служби в гвардії.

Поручик гвардії від 23 серпня 1874 року, штабс-капітан гвардії з 13 квітня 1875 року.

Із початком Російсько-турецької війни 1877-1878 рр. перебуває на фронті. Під час бою під Араб-Конаком у результаті розриву гранати на позиції отримав важку контузію (ускладнення від якої у подальшому стали причиною смерті генерала). За свій героїзм та професійні якості впродовж 1878 року почергово отримує одразу три ордени з військовими відзнаками (мечами): Св. Анни III ступеня, Св. Станіслава II ступеня та Св. Володимира IV ступеня. 30 серпня 1878 зведений у чин капітана гвардії.

Від 3 грудня 1885 року призначений командиром 3-ї батареї лейб-гвардії 1-ї артилерійської бригади. 13 квітня 1886 року зведений у чин полковника гвардії.

22 серпня 1892 року отримує призначення начальником навчального артилерійського полігону Петербурзького військового округу. З 1896 — генерал-майор артилерії.

Помер 22 січня (3 лютого) 1898 року, похований на цвинтарі Миколаївської церкви в Заньках.

Повідомлення про смерть Є. К. Адасовського (рос.):

	22 янв. скончался генералъ-маіоръ ЕВТИХІЙ КОНСТАНТИНОВИЧЪ АДАСОВСКІЙ. Въ лицѣ покойнаго наша артиллерія потеряла одного изъ лучшихъ своихъ мастеровъ и руководителѣй.
— Нива, 1898, № 7

У 1930-ті роки могила генерала Є. К. Адасовського була відкрита комсомольськими активістами села з метою виявлення та конфіскації можливих цінностей. На сьогодні місце, де знаходиться поховання, невідоме.

• Орден Св. Володимира III ступеня (1888)
• Орден Св. Володимира IV ступеня з мечами й бантом (1878)
• Орден Св. Анни II ступеня (1883)
• Орден Св. Анни III ступеня з мечами й бантом(1878)
• Орден Св. Станіслава I ступеня (1896)
• Орден Св. Станіслава II ступеня з мечами (1878)
• Орден Св. Станіслава III ступеня (1875)

• Медаль «В пам'ять Російсько-турецької війни 1877–1878»
• Медаль «В пам'ять царювання імператора Олександра III»

Був одружений. Мав доньку.

• Адасовский, Евтихий Константинович