Адвокатська етика
Адвока́тська е́тика (етика адвоката) — приписувана корпоративними правилами належна поведінка адвоката у тих випадках, коли правові норми не встановлюють для нього конкретних правил поведінки[1].
Адвокатська етика — складова частина юридичної етики.
Адвокат при здійсненні своєї професійної діяльності виступає носієм обов'язків, іноді суперечливих, по відношенню до:
— клієнтів;
— судів та інших державних органів;
— адвокатури в цілому та окремих адвокатів;
— суспільства в цілому.
Надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки; водночас специфіка обов'язків, що лежать на адвокатурі, обумовлюють необхідність збалансування служіння адвоката інтересам окремого клієнта з інтересами суспільства в цілому, дотриманням принципів законності і верховенства права.
Вироблення адвокатурою і дотримання адвокатами особливих деонтологічних вимог і правил — необхідна наріжна передумова повноцінного функціонування адвокатури, виконання нею її важливої соціальної ролі в демократичному суспільстві[2].
Джерела адвокатської етики
В Україні єдиним корпоративним актом, що містить етичні норми діяльності адвокатів, є Правила адвокатської етики. Перші правила були прийняті Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року[3]. Наступні були затверджені Установчим з'їздом адвокатів України 17.11.2012 року[4], наступні Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 9 червня 2017 року[5]. Після цього наступна редакція була затверджена 9 червня 2017 року[6], зміни до якої були внесені у 2019 році[7].
Ґрунтовне знання цього документу необхідне для успішної здачі адвокатського іспиту. Правила були вироблені з метою уніфікованого закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві. Вони покликані слугувати системою орієнтирів для адвокатів України відповідно до статусу, основних завдань адвокатури та принципів її діяльності.
Основні принципи адвокатської етики
- Незалежність
Свобода від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в діяльність адвоката, зокрема з боку державних органів, а також від впливу своїх особистих інтересів.
- Дотримання законності
У своїй професійній діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення скоєння правопорушень. У своєму приватному житті адвокат також зобов'язаний дотримуватися закону.
- Домінантність (примат) інтересів клієнтів
Адвокат зобов'язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнтів перед своїми власними інтересами, інтересами колег, партнерів, співробітників, інтересами законних представників клієнтів та інших осіб, а також будь-якими іншими міркуваннями.
- Неприпустимість представництва клієнтів з суперечливими інтересами (уникнення конфлікту інтересів)
Адвокат не може представляти одночасно двох або більше клієнтів, інтереси котрих є взаємно суперечливими, або з високим ступенем вірогідності можуть стати суперечливими.
- Конфіденційність
Розголошення відомостей, що складають адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконні спроби органів дізнання, попереднього слідства і суду допитати адвоката про обставини, що складають адвокатську таємницю.
- Компетентність та добросовісність
Адвокат зобов'язаний надавати правову допомогу клієнтам компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність в урахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта і можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до належного виконання доручення.
- Чесність і порядність
Адвокат повинен як у своїй професійній діяльності, так і в приватному житті бути чесним і порядним; не вдаватися до омани, погроз, шантажування, підкупу, використання тяжких матеріальних чи особистих обставин інших осіб або інших протизаконних засобів для досягнення своїх професійних чи особистих цілей; поважати права, законні інтереси, честь, гідність, репутацію та почуття осіб, з якими він спілкується в різних відносинах.
- Повага до адвокатської професії
Всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, її сутності і громадського призначення, сприяти зберіганню та підвищенню її престижу.
- Культура поведінки
Адвокат повинен як у своїй професійній діяльності, так і в приватному житті, забезпечувати високий рівень культури поведінки, поводити себе гідно, стримано, тактовно, по можливості зберігати самоконтроль і витримку, при здійсненні своєї професійної діяльності мати пристойний зовнішній вигляд.
- Обмежене рекламування діяльності адвокатів
Рекламні об'яви адвоката не можуть містити: оціночних характеристик адвоката; відгуків інших осіб про роботу адвоката; порівнянь з іншими адвокатами і їх критики; заяв про вірогідність успішного виконання доручень та інших заяв, що можуть викликати безпідставні надії у клієнтів; вказівок, які можуть скласти уявлення, що діяльність саме цього адвоката характеризується рисами і показниками, притаманними, в дійсності, адвокатурі як такій[8].
Окремі аспекти адвокатської етики
Аспекти адвокатської етики, врегульовані Правилами, складають:
- Відносини адвоката з клієнтами;
- Відносини адвоката з судом;
- Відносини адвоката з іншими учасниками судового процесу;
- Відносини адвоката при здійсненні професійної діяльності з органами дізнання, попереднього слідства та адміністративної юрисдикції;
- Відносини адвоката при здійсненні професійної діяльності з іншими державними органами;
- Відносини з будь-якими особами, з якими адвокат взаємодіє в процесі виконання доручення клієнта;
- Відносини між адвокатами;
- Ствердження поваги до адвокатської професії в суспільстві в усіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
Відповідальність за порушення Правил адвокатської етики
Порушення правил адвокатської етики є дисциплінарним проступком.
Див. також
Примітки
- Смоленский М.Б. Адвокатская деятельность и адвокатура в Российской Федерации. — Ростов-на-Дону : Феникс, 2003. — С. 71. — ISBN 5-222-02585-3.
- Правила адвокатської етики, Преамбула
- Правила адвокатської етики 1999 р.
- https://kmkdka.com/sites/default/files/files/pravila_advokatskoyi_etiki.pdf. Пропущений або порожній
|title=(довідка) - https://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/pravila/2017-06-09-pravila-2017_596f00dda53cd.pdf. Пропущений або порожній
|title=(довідка) - http://unba.org.ua/akts-naau/downloads/477-pravila-advokats-koi-etiki-zatverdzheni-zvitno-vibornim-z-izdom-advokativ-ukraini-2017-roku-zi-zminami-zatverdzhenimi-z-izdom-advokativ-ukraini-2019-roku.html?version=2. Пропущений або порожній
|title=(довідка) - Правила адвокатської етики, Розділ ІІ
Посилання
Джерела
- Білоус К. Сутність адвокатської етики як необхідної умови здійснення адвокатом своєї діяльності // Юридичний журнал. — 2010. — № 7.
- Барщевский М. Ю. Адвокатская этика. — Самара: Изд. дом «Федоров», 1999.
- Бойков А. Д. Этика профессиональной защиты по уголовным делам. — М.: Юрид. лит., 1978
- Зашляпин Л. А. Основы теории эффективной адвокатской деятельности. Прелиминарный аспект. — Екатеринбург, 2006.
- Загальний кодекс правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства: ЄЕС, Євратом; Кодекс, Міжнародний документ від 01.10.1988
- Магута П. Адвокатская тайна только для адвокатов // Новая адвокатская газета. — 2007. — № 10 (013).
- Молло М. Правила адвокатской профессии во Франции. Традиции адвокатской этики. — СПб: Юридический Центр Пресс, 2004.
- Мюллера Р. Независимость — основной принцип юридической этики // Адвокат. — 1996. — № 11.
- Профессия адвоката. — М.: Статут, 2006.