Аденін

Адені́н — похідна пурину, одна з двох пуринових основ, які використовуються в утворенні нуклеотидів нуклеїнових кислот ДНК та РНК. У ДНК, аденін зв'язується з тиміном через два водневі зв'язки, що допомагає стабілізувати структуру нуклеїнової кислоти. У РНК, аденін зв'язується з урацилом.[1]

Водневі зв'язки в парі основ A-T (ДНК)	Водневі зв'язки в парі основ A-U (РНК)

Аденін
Систематична назва	7H-пурин-6-амін
Інші назви	6-амінопурин
Ідентифікатори
Номер CAS	73-24-5
Номер EINECS	200-796-1
DrugBank	00173
KEGG	D00034 і C00147
Назва MeSH	Adenine
ChEBI	16708
RTECS	AU6125000
SMILES	NC1=NC=NC2=C1N=CN2
InChI	InChI=1S/C5H5N5/c6-4-3-5(9-1-7-3)10-2-8-4/h1-2H,(H3,6,7,8,9,10)
Номер Бельштейна	608603
Номер Гмеліна	3903
Властивості
Молекулярна формула	C5H5N5
Молярна маса	135,13 г/моль
Тпл	360—365 °C
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Аденін формує декілька таутомерів, речовин, які можуть бути швидко перетворені одна в одну і часто вважаються еквівалентними.

Аденін формує аденозин, нуклеозид, коли зв'язується з рибозою, і дезоксиаденозин, коли зв'язується з дезоксирибозою. Він також формує аденозин-трифосфат (АТФ), нуклеотид, який має три фосфатні групи додані до аденозину. АТФ використовується в клітинному метаболізмі як один з основних методів передачі хімічної енергії між хімічними реакціями.

У старій літературі, аденін іноді називається вітаміном B₄. Проте він більше не розглядається як частина вітаміну B.

Вважається що, при походженні життя на Землі, перший аденін був сформований полімеризацією п'яти молекул ціаніду водню (HCN).

Нумерація атомів в молекулі аденіну