Пурин
Пури́н (C5N4H4, Purine) — гетероциклічна сполука, найпростіший представник імідазо[4,5-d]піримідинів.
| Пурин (Purine) | |
|---|---|
 | |
| Систематична назва | Пурин |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 120-73-0 |
| PubChem | 1044 |
| Номер EINECS | 204-421-2 |
| KEGG | C15587 |
| Назва MeSH | Purine |
| ChEBI | 35584 |
| SMILES |
C1(NC=N2)=C2C=NC=N1 |
| InChI |
InChI=1S/C5H4N4/c1-4-5(8-2-6-1)9-3-7-4/h1-3H,(H,6,7,8,9) |
| Номер Бельштейна | 606899 |
| Номер Гмеліна | 3120 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C5N4H4 |
| Молярна маса | 120,112 |
| Тпл | 214 °C |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Похідні пурину (1) — важливі у хімії природних сполук: ДНК та РНК; кофермент НАД; алкалоїди кофеїн, теофілін, теобромін; токсини сакситоксин та споріднені речовини; сечова кислота. Через це пурини важливі також і у фармацевтиці.
Приклади пуринів: аденін (2), гуанін (3), гіпоксантин (4), ксантин (5), теобромін (6), кофеїн (7), сечова кислота (8) та ізогуанідин (9)
Нумерація атомів в пуриновому гетероциклі
Джерела
Література
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.