Аджигольський маяк

Назва маяка походить від Мису Станіслав та мису Аджиголь, що знаходиться на іншому березі лиману. Створи маяків направлені як раз в бік мису Аджиголь. Гирло Дніпра вважається складним місцем для навігації. При впадінні в лиман річка перетворюється на хитросплетіння численних рукавів, островів-плавнів і вузьких проток між ними (єриків)[1].

У Дніпро-Бузькому лимані (Дніпровсько-Бузькому) канал прокладено ламаною лінією — «колінами». Прохід через фарватер кожного коліна забезпечують два або три маяки (ідентичні по структурі та різні за висотою): Станіслав-Аджигольський передній та Станіслав-Аджигольський задній.

На початку 1908 року, морське міністерство уклало з будівельною конторою інженера О. В. Барі контракт на будівництво двох гіперболоїдних маякових веж на штучних бутових островах: однієї-30-метрової, в трьох кабельтових від північного краю острова Якушев, а іншої — 70 метрової, на відстані 3,6 милі від першої, на північ від селища Рибальче[2].

Маяки були спроєктовані інженером Володимиром Григоровичем Шуховим. Він відпрацював промислову технологію виготовлення всіх деталей, створив детальний каталог типових конструкцій, випустив документацію з докладним описом способів монтажу елементів безпосередньо на будівельному майданчику.

Станіслав-Аджигольський задній маяк на момент споруди був первістком висотних гіперболоїдів. На ньому відпрацьовувались нові елементи збірки, використані потім при зведенні Шуховської радіощогли висотою 148 м у Москві.

Поки відбувалося бетонування штучного острова площею близько 400 квадратних метрів, складні металеві конструкції підвозилися на звичайних човнах з прибережних сіл (Рибальче). Остов збирали по секціях на заклепках. Замість будівельних лісів, в місцях перетину стійок укладали дерев'яний настил, на якому за допомогою ручної лебідки вели збірку чергової секції на кожному ярусі. Таким чином, вежа, подібно складаної підзорної труби, мов би висувалася вгору. В центрі 20-метрового кола, зводили порожнисту 59-метрову опорну металеву колону (труба) діаметром 2 м з гвинтоподібними сходами всередині (для персоналу та відвідувачів) і підіймальними пристосуваннями для доставки на оглядові майданчики (які мають назви верхній та нижній) вантажі[3]. На цих майданчиках розміщені прожекторні відділення з двома прожекторами, які подають вогонь білого кольору, коли заходить сонце, і горять до світанку. На майданчику останнього ярусу поставили 4 метровий металевий восьмигранник, а на його даху звели шестигранний ліхтарний модуль висотою 6,2 метра з потужним маяковим прожектором з дальністю видимості вогню 19 миль.

Попри важкі умови будівництва, Станіславо-Аджигольський маяк було збудовано в 1911 році[4]. Точність монтажу і міцність 70-метрової споруди дивовижна: відхилення від проєкту вершини вежі не перевищувала двох десяткових часток загальної висоти при коефіцієнті запасу міцності 2,5, що гарантує стійкість конструкції маяка при впливі штормів будь-якої сили. З його вершини відкриваються чарівні краєвиди на стрічку Кінбурнської коси, на різнокольорові плями сотень островів гирла Дніпра, та широкі простори Дніпровського лиману[5].

Аджиго́льський мая́к на поштовій марці

Маяк являє собою вертикальну ґратчасту гіперболоїдну конструкцію зі сталевих стрижнів. Нижній діаметр — 16 метрів, верхній діаметр (де знаходиться оглядовий майданчик) — 6 метрів, який стоїть на штучному кам'яному виступі, площа котрого 400 квадратних метрів, в декількох кілометрах від берега[6]. Сітчастий геперболоїд при уявній складності переплетінь металевих смуг і горизонтальних кілець, надзвичайно простий (гіперболічну поверхню утворюють прямі лінії). Гіперболоїдна технологія використання в конструкції маяка дозволила надати споруді міцність і при тому витратити відносно небагато будматеріалу тим самим знизити його загальну масу. Аджигольський маяк став найвищою односекційною конструкцією, спроєктованої В.Шуховим[7].

Вертикальна ажурно-металева конструкція маяка зі сталевих стрижнів, має висоту — 64 метри, що робить його найвищим маяком в Україні, та найвищим у світі маяком традиційної конструкції.[8] У списку найвищих маяків світу опублікованого на сайті Університету Північної Кароліни (США) він входить в двадцятку.

Аджиго́льський мая́к (2015)

Всередині прозорої ажурно-металевої конструкції вежі зведена невелика будівля, в якій є все для безперебійного функціонування маякового вогню: камбуз, машине відділення, цистерни з водою та паливно-мастильними матеріалами, кімната для вахтових працівників та радіовузол. Потужний приймач забезпечує надійний зв'язок із керівниками Чорноморсько- Азовського пароплавства. Центр його в Одесі, а відділ, який контролює діяльність маяка, — у Херсоні[9].

У 1956 році Комісія фахівців визнала, що вежа повністю відповідає нормам міцності. У 70-х роках минулого століття на маяку встановили дизель-електрогенератори, а пізніше сонячні панельні батареї, забезпечивши його електроенергією. Обслуговування маяка ведеться бригадою з п'яти чоловік вахтовим методом. Разом зі Станіслав-Аджигольським переднім маяком, розташованим за 6,49 км (4,03 милі) від нього, служить засобом навігації для суден, що заходять у гирло Дніпра.

• Peter Gössel, Gabriele Leuthäuser, Eva Schickler: «Architecture in the 20th century», Taschen Verlag; 1990, ISBN 3-8228-1162-9 and ISBN 3-8228-0550-5
• Rainer Graefe: «Vladimir G. Šuchov 1853—1939 — Die Kunst der sparsamen Konstruktion.», Stuttgart, DVA, 1990, ISBN 3-421-02984-9.
• Kevin Matthews, «The Great Buildings Collection», CD-ROM, Artifice, 2001, ISBN 0-9667098-4-5.
• Грефе Р. и др., «В. Г. Шухов (1853—1939). Искусство конструкции.», «Мир», Москва, 1994, ISBN 5-03-002917-6.
• «В. Г. Шухов — выдающийся инженер и ученый», Труды Объединенной научной сессии Академии наук СССР, посвященной научному и инженерному творчеству почетного академика В. Г. Шухова. М.: Наука, 1984.

• Станіславський маяк
• Перелік гіперболоїдних конструкцій
• Шухов Володимир Григорович

• Аджигольський маяк — відео, 2010
• Аджигольський маяк
• Аджигольський маяк — 2009
• Adziogol Lighthouse
• Аджигольський маяк — унікальне чудо півдня України^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Володимир Григорович Шухов
• Шуховські Аджигольські маяки біля Херсона
• Аджигольський маяк — 2014