Адміністративний поділ Танзанії

З точки зору адміністративно-територіального поділу територія Танзанії поділяється на 31 регіон (мкоа). Кожен регіон поділяється на райони (вілаї), всього їх нараховується 169. Райони своєю чергою поділяються на відділи (тарафи) та відділення (ката). Відділення поділяються на міські (мтаа) чи сільські (кіджиджі). Села також можуть складатись з окремих хуторів (вітонгоджі).

Адміністративний поділ Танзанії до 2012 року
Адміністративний поділ Танзанії після 2012 року

Історія

1964 року, коли була утворена незалежна Танзанія, республіка отримала адміністративний устрій з колоніальних часів. На той час територія держави в межах материкової частини (колишньої республіки Танганьїки) поділялась на 22 регіони: Аруша, Багамойо, Букоба, Дарессалам, Додома, Ірінга, Кілва, Кондоа-Ірангі, Лінді, Махенге, Морогоро, Моші, Мванза, Пангані, Руфіджі, Рунгве, Сонгея, Табора, Танга, Уфіпа, Уджиджі, Усамбара. Окрім того, до складу нової держави увійшла територія колишнього Занзібарського султанату.

1966 року адміністративний поділ Танзанії був реорганізований, кількість регіонів зменшилась до 20.

1975 року адміністративний устрій знову був змінений, регіонів стало більше — 25[1]. У 1970-их роках регіон Зіва-Магарібі змінив назву на Кагера.

2002 року був утворений новий регіон Маньяра з частини регіону Аруша.

2012 року було утворено ще 4 нові регіони: Геїта, Катаві, Нджомбе, Сімію. Кількість регіонів збільшилась до 30[2].

2016 року був утворений регіон Сонгве із частини регіона Мбея, довівши кількість регіонів до сучасного адміністративного устрою[3].

Регіони

З 2016 року кількість адміністративних одиниць першого рівня не змінюється і складає 31 регіон:

№ Регіон (mkoa) Регіон
(англійською мовою)		 Адміністративний
центр		 Кількість
районів		 Площа, км²[4] Населення
(станом на 2002),
тис.осіб		 Населення
(станом на 2012),
тис.осіб[5]
1 Аруша Arusha Аруша 7 36 486 1 292,973 1 694,310
2 Геїта3 Geita Геїта 5 20 054 — 1 739,530
3 Дар-ес-Салам Dar es Salaam Дар-ес-Салам 3 1 393 2 497,940 4 364,541
4 Додома Dodoma Додома 7 41 311 1 698,996 2 083,588
5 Занзібар Західний1 Zanzibar Urban/West Занзібар 2 230 391,002 593,678
6 Занзібар Північний1 Zanzibar North Мкокотоні 2 470 136,953 187,455
7 Занзібар Південний1 Zanzibar Central/South Коані 2 854 94,504 115,588
8 Іринга Iringa Іринга 5 56 864 1 495,333 941,238
9 Кагера Kagera Букоба 8 28 388 2 033,888 2 458,023
10 Катаві3 Katavi Мпанда 3 45 843 — 564,604
11 Кігома Kigoma Кігома 8 37 037 1 679,109 2 127,930
12 Кіліманджаро Kilimanjaro Моші 7 13 309 1 381,149 1 640,087
13 Лінді Lindi Лінді 6 66 046 791,306 864,652
14 Маньяра2 Manyara Бабаті 6 45 820 1 040,461 1 425,131
15 Мара Mara Мусома 7 19 566 1 368,602 1 743,830
16 Мбея Mbeya Мбея 7 35 954 2 070,046 2 707,410
17 Мванза Mwanza Мванза 7 19 592 2 942,148 2 772,509
18 Морогоро Morogoro Морогоро 7 70 799 1 759,809 2 218,492
19 Мтвара Mtwara Мтвара 7 16 707 1 128,523 1 270,854
20 Нджомбе3 Njombe Нджомбе 6 21 347 — 702,097
21 Пемба Північна1 Pemba North Вете 2 574 186,013 211,732
22 Пемба Південна1 Pemba South Мкоані 2 332 176,153 195,116
23 Пвані Pwani Кібаха 7 32 407 889,154 1 098,668
24 Рувума Ruvuma Сонгеа 6 63 498 1 117,166 1 376,891
25 Руква Rukwa Сумбаванга 4 68 635 1 141,743 1 004,539
26 Симію3 Simiyu Баріаді 5 25 212 — 1 584,157
27 Сингіда Singida Сингіда 6 49 341 1 090,758 1 370,637
28 Сонгве4 Songwe Ввава 5 27 656 нд нд
29 Табора Tabora Табора 7 76 151 1 717,908 2 291,623
30 Танга Tanga Танга 10 26 808 1 642,015 2 045,205
31 Шиньянга Shinyanga Шиньянга 5 50 781 2 805,580 1 534,808

1 — Входять до складу автономії Занзібар.
2 — Регіон Маньяра виділений у 2002 з регіону Аруша.
3 — Нові регіони, створені у 2012 році.
4 — Регіон Сонгве виділений у 2016 з регіону Мбея.

Примітки
  1. Регіони Танзанії(англ.)
  2. Танзанія: Державне Урядове видання. Нові Регіони, райони(англ.)
  3. History Mkoa wa Songwe
  4. Регіони Танзанії на citypopulation.de Архівовано 4 травня 2015 у Wayback Machine.(англ.)
  5. Розподіл населення за адміністративні одиниці Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.(англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.