Адольф Інлендер
Адольф Владислав Інлендер (пол. Adolf Władysław Inlender (Inlaender); 19 грудня 1853[1][2][3], Бучач — 27 лютого 1920, Львів) — польський громадcький та політичний діяч, журналіст, аптекар у Галичині.
| Адольф Інлендер | |
|---|---|
 | |
| Народився |
19 грудня 1853 Бучач, Бучацький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія |
| Помер |
27 лютого 1920 (66 років) Львів, Польська Республіка |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Громадянство |
 Австрійська імперія.svg.png.webp){kind=small} Австро-Угорщина.svg.png.webp){kind=small} Польська Республіка |
| Діяльність | журналіст, фармацевт |
| Alma mater | Львівський_університет |
| Знання мов | польська |
Життєпис
Народився у Бучачі (тепер Тернопільська область, Україна) в родині лікаря[4].
Закінчив Львівський університет (фах — фармацевт). У 1870-1880-х роках був одним з діячів соціалістичного руху в Східній Галичині, зокрема у Львові. На його адресу надсилали літературу для Варинського С. Мендельсон, К. Длуський та інші.
Разом з Іваном Франком та Михайлом Павликом брав участь у виданні польськомовної газети «Праца» («Praca»). Також разом з ними був заарештований у зв'язку з процесом Еразма Кобилянського (21 жовтня 1878 року[4]) і засуджений у 1878 році на «процесі соціалістів». Перевезений до Кракова, де просидів близько року. Входив до складу соціалістичного комітету, який створили співробітники газети «Praca». У 1879 році комітет перетворився в редакційний комітет газети «Працa» і став центром керівництва робітничим рухом. Під впливом праць К. Маркса і Ф. Енгельса разом з І. Франком і Б. Червенським у 1879 році склав першу в Галичині партійну програму, яку було видано у 1881 році в Женеві (Швейцарія) під назвою «Програма галицьких соціалістів». У 1880 році звинувачений разом з Л. Варинським, однак невдовзі виправданий судом присяжних.
Потім відійшов від активної громадсько-політичної діяльності. Володів аптекою у Бродах, де також був членом місцевої Торгово-промислової палати.
Був кореспондентом газет «Dziennik Polski», «Kurjer Lwowski». Листувався з І. Франком, запропонував йому зайняти його місце кореспондента «Kurjera Lwowskiego».[5].
Друкувався у виданнях «Рух» (видавав його у 1887 році у Львові[4]), «Газета Львовска», «Час».
- співавтор «Великого польсько-німецького словника» (1911—1913)
- упорядник першого тому видання «Ілюстрована історія Польщі» (1896)
- Wielka wojna 1914—1915 : z licznemi illustracyami i ze szczególnem uwzględnieniem walk na ziemiach polskich oraz dokładną historyą…
- путівник «Illustrirter Führer auf den k.k. Österr. Staatsbahnen für die Strecken…» (Відень, 1892, німецькою і польською мовами[6])
Помер у Львові, похований на Личаківському цвинтарі (поле № 1а).
Примітки
- Adolf Władysław Inlender (ID: psb.9178.1).
- Grobowiec Inlenderów.
- 1854 рік вказав Бабій П.
- Dobrowolski H. Inlender (Inlaender) Adolf Władysław… — S. 163.
- Галик В. Польськомовні кореспонденції з Дрогобича до ІВАНА ФРАНКА — С. 10.
- у 2015 році перевидана → Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.
Джерела
- Бабій П. Інлендер Адольф // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 684. — ISBN 966-528-197-6.
- Галик В. Польськомовні кореспонденції з Дрогобича до ІВАНА ФРАНКА // Актуальні питання гуманітарних наук. — Вип. 13, 2015. — С. 5—12.
- Москвич Л. Інлендер Людвік // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 476. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
- Dobrowolski H. Inlender (Inlaender) Adolf Władysław // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1962—1964. — T. X. — S. 163—164. (пол.)
Посилання
- Adolf Władysław Inlender (світлина). (пол.)
- Adolf Władysław Inlender (ID: psb.9178.1). (пол.)
- Grobowiec Inlenderów (zdjęć: 6, 2010-10-25). (пол.)
- Inlaender Adolf Władysław. (пол.)