Адольф Вах

Едуард Густав Людвіг Адольф Вах (відомий як Адольф Вах[2]; нім. Adolf Wach; нар. 11 вересня 1843(18430911), Кульм, Західна Пруссія (нині Хелмно, Польща) — пом. 4 квітня 1926, Лейпциг) — німецький правник-процесуаліст, професор університетів у Кенігсбергу, Ростоці, Тюбінгені, Бонні і Лейпцигу.

Адольф Вах
нім. Adolf Wach
Народився 11 вересня 1843(1843-09-11)[1]
Хелмно, Марієнвердер, провінція Пруссіяd, Королівство Пруссія
Помер 4 квітня 1926(1926-04-04)[1] (82 роки)
Лейпциг, Саксонія, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецький рейх[1]
Країна  Німеччина
Діяльність правник, викладач університету, автор
Alma mater Гумбольдтський університет Берліна, Геттінгенський університет, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла і Кенігсберзький університет
Знання мов німецька
Заклад Тюбінгенський університет, Боннський університет, Лейпцизький університет і Ростоцький університет
Членство Угорська академія наук і Burschenschaft Allemannia zu Heidelbergd
Посада таємний радник
Діти Фелікс Вахd

Життєпис

Вах народився в місті Кульм, Західна Пруссія, Королівство Пруссія (Хелмно, Польща) в родині Адольфа Леопольда Ваха (1804—1852), міського казначея Кульма, і Густави Вах, уродженої Сушланд (пом. 1870). Вах склав абітур у 1861 році в гімназії Кульма, після чого вивчав право в Берлінському університеті імені Гумбольдтів, Гайдельберзькому, Кенігсберзькому та Геттінгенському університетах..[2][3]

У жовтні 1865 року він здобув ступінь доктора наук, а в 1868 році удосконалювався у Кенігсберзі.

1868—1869 років працював приват-доцентом з релігійного та цивільного процесуального права в Кенігсберзькому університеті. У 1869 році він став професором цивільного процесуального та кримінального права в Ростоцькому університеті, у 1871 році перейшов в Тюбінгенський університет, а 1872 року в Боннський університет. 1875—1920 років Адольф Вах був звичайним професором кафедри кримінального права, кримінального та цивільного процесуального права в Лейпцизькому університеті. Тут його обирали деканом юридичного факультету в 1878/79, 1885/86, 1890/91, 1894/95, 1900/01, 1908/09 та 1918/19 роках. 1902—1903 років він був ректором Лейпцизького університету.[3]

Вах пішов у відставку в 1920 році і помер у Лейпцигу 4 квітня 1926 року. Його поховали поруч із дружиною в Гштайгвілері, Швейцарія, де він володів заміським шале.[2][4]

Родина

Був одружений на Елізабет (Лілі) Мендельсон (1845—1910), молодшій доньці Фелікса Мендельсона. У них було шестеро дітей[5], їхній син Хуго Вах став професором архітектури та орнаменту в Берлінському технічному університеті.[2] Фелікс Вах, батько Йоахіма Ваха, став юристом і саксонським державним діячем[5][6] . Родина Вах зберегла спадщину Фелікса Мендельсона у колекції листів, меблів та предметів мистецтва.[4][6]

Твори
  • De transferenda ad firmarium advocatione, ex VII potissimum cap. X. de jur. patr. (III, 38) (дисертація, 1865)(лат.)
  • Die Geschichte des italienischen Arrestprozesses (habil., 1868) (Історія італійських процесів арешту)(нім.)
  • Handbuch des deutschen Civilprozessrechts, Leipzig 1885 (Довідник німецького цивільного процесуального права)(нім.)
  • Die Beweislast nach dem bürgerlichen Gesetzbuch, Leipzig 1901 (Тягар доказування згідно з цивільним кодексом)(нім.)
  • Struktur des Strafprozesses, München 1914 (Структура кримінальної справи)(нім.)[2][3]

Визнання

Література
  • Карпека В. В. Адольф Вах о реформе юридического образования // Право и жизнь. — М., 1925. — Книга 7-8.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118770500 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Catalogus professorum Rostochiensium (German). University of Rostock.
  3. Professorenkatalog der Universität Leipzig (German). University of Leipzig.
  4. Wach, Thomas (2009). Das Ried seit 1881 (German). Mendelssohn Gesellschaft Schweiz.
  5. Joachim Wach - Vorlesungen (German). Ernst Benz. 1963. с. 1. ISBN 3-86583-106-0.
  6. Graul, Johannes (2006). Bausteine einer jüdischen Geschichte der Universität Leipzig (German). Simon Dubnow Institut für jüdische Geschichte an der Universität Leipzig. с. 288. ISBN 3-86583-106-0.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.