Адольф Гупіль

Адольф Гупіль (фр. Adolphe Goupil 1806, Париж[3] — 9 травня, 1893, Париж) — французький арт-ділер, засновник фірми, що спеціалізувалась на продажах картин, гравюр і скульптур у багатьох країнах Європи та у Нью-Йорку і у Австралії.

Адольф Гупіль
фр. Adolphe Goupil
Адольф Гупіль, фотопортрет 1880-х рр.
Ім'я при народженні фр. Jean Baptiste Michel Adolphe Goupil[1][2]
Народився 1806(1806)
Париж
Помер 9 травня 1893(1893-05-09)
Париж
·старість
Громадянство  Франція
Національність француз
Місце проживання Париж
Діяльність арт-ділер, бізнесмен
Знання мов французька
Діти Albert Goupild
Нагороди

Життєпис. Початок бізнаса

Народився у Парижі у 1806 році. 1829 року почав працювати з Анрі Ріттером, що торгував гравюрами. Згодом розширили власний бізнес і відкрили філії у інших містах Франції, Німеччини та Великої Британії. Анрі Ріттер перебрався на житло і працю у місто Дрезден. Художня фірма спеціалізувалсь на друкарській справі і продажах репродукцій з картин старих майстрів та сучасних художників Франції, що виставлялись у Паризькому Салоні і пройшли експертизу і цензуру. З 1841 року фірма тримала назву «Goupil & Vibert & Ко».

Розширення сфер бізнесу

Фірма продавала репродукції з картин старих майстрів (Рафаель Санті, Тиціан, Паоло Веронезе, Мікеланджело Буонарроті) та сучасних йому майстрів Франції (Жан Огюст Домінік Енгр, Поль Деларош, Адольф Вільям Бугро, Олександр Кабанель, Арі Шеффер, Жан-Леон Жером[3]) тощо. Жан-Леон Жером став зятем Адольфа Гупіля, узявши шлюб із його донькою Марі.

Тільки у Парижі фірма мала чотири крамниці. Згодом відкрили філії у Нью-Йорку (1848), Лондоні (1848), Берліні (1852), у місті Гаага (1861) та у Брюсселі (1863).

1845 року они підписали контракт із художником-портретистом Шарлем Ланделем (1821—1908), котрий не мав права демонструвати власні твори, допоки вони не будуть представлені у фірмі Гупіль. Окрім портретів, Шарль Ландель створював картини на арабську тематику та картини побутового жанру.

У період з 1871 по 1885 оки з фірмою Гурпіль співпрацював художник Джованні Болдіні, італієць, що працював у Парижі. Серед співпрацівників фірми — майбутній художник Вінсент ван Гог.

Покращували они і технічне забезпечення бізнесу. В майстернях фірми викристовували офорт, акватинту, гравюру різцем, фототехнічні технології. Так, фірма придбала прилади для фотовідтвоення репродукцій і фото, створені британцем Вальтером Бентлі Вудбері у 1864 році. Нова технологія надала можливість друкувати фотоальбоми і фотогравюри.

Вислід

Адольф Гупіль помер у Парижі 9 травня 1893 року.

Фірма проіснувала до 1921 року і змінила власника (Vincent Imberti).

В місті Бордо засновано і відкрито музей Гупіля.

Див. також

Примітки
  1. Archives de Paris
  2. база даних Léonore — Ministère de la Culture.
  3. http://www.universalis.fr/encyclopedie/adolphe-goupil/

Джерела
  • Hélène Lafont-Couturier, « La maison Goupil ou la notion d'œuvre originale remise en question », dans La Revue de l'Art, № 12, 1996-2, p.|59-69.
  • Laure Boyer, " Robert Jefferson Bingham, photographe du monde de l'art, sous le Second Empire ", dans Études photographiques , № 12, novembre 2002 (en ligne).

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Адольф Гупіль

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.