Адольф Сакс
Адольф (Антуан Жозеф) Сакс (фр. Antoine-Joseph (Adolphe) Sax; 6 листопада 1814, Динан, Бельгія — 4 лютого 1894, Париж) — винахідник музичних інструментів, найбільш відомий винаходом саксофона й саксгорнів.
Адольф Сакс | |
---|---|
Народився |
6 листопада 1814[1][2][…] Дінан, Дінан, Намюр, Валлонія, Бельгія[3] |
Помер |
4 лютого 1894[4] (79 років) або 7 лютого 1894[5] (79 років) Париж, Франція[3] |
Поховання | Монмартр |
Країна |
Об'єднане королівство Нідерландів Бельгія |
Діяльність | виробник музичних інструментів, винахідник, музикант, музичний педагог, викладач університету |
Галузь | музичний інструмент |
Alma mater | Королівська консерваторія в Брюсселі |
Знання мов | французька[1] |
Заклад | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
Батько | Charles-Joseph Saxd[6] |
Нагороди | |
Майструванню духових навчився у батька, Жозефа Шарля Сакса, який 1820 року був призначений придворним музикантом і був нагороджений рядом почесних відзнак. 1836 Адольф Сакс емігрував до Франції, а 1842 року відкрив у Парижі фабрику духових інструментів, де одержав широку популярність як винахідник і проектувальник.
Сакс не тільки удосконалював вже відомі духові інструменти, але й зайнявся конструюванням нових інструментів. 1845 року ним були запатентовані саксгорни — мідні духові, що знайшли застосування у духових оркестрах. Найвідомішим винаходом Адольфа Сакса став саксофон, запатентований 1846 року. Саксофон отримав визнання серед провідних композиторів Франції і 1857 він був запрошений викладати саксофон у Паризькій консерваторії. Також Сакс видав ряд посібників гри на цьому інструменті.
Проте Адольфа Сакса постійно переслідували недобросовісні конкуренти, які звинувачували Сакса у плагіаті. Постійні судові витрати розорили Сакса, його фірма з виробництва музичних інструментів збанкрутувала, а багаторічні позови підірвали його здоров'я. Сакс помер у бідності і був похований на кладовищі Монмартр у Парижі.
Адольф Сакс був зображений на банкнотах 200 бельгійських франків, що були в обігу до введення в Бельгії євро. На звороті цієї банкноти були зображені силуети саксофоністів і силует собору й цитаделі Динана (рідного міста Сакса).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Сакс Адольф // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1995.
- Г. Риман Сакс // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1157–1158.
- Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
Література і посилання
- Adolphe Sax, Malou Haine, Bruxelles, 1980
- Sax, Mule & Co, Jean-Pierre Thiollet, Paris, 2004. ISBN 2-914266-03-0
- Adolphe Sax page from Saxgourmet site