Адольф Шарль Адам

Адольф Шарль Адам (фр. Adolphe Charles Adam; * 24 липня 1803, Париж,  — † 3 травня 1856, Париж) французький композитор, музичний критик. Автор більше ніж сорока опер та балетів. З них найпопулярнішими є «Листоноша з Лонжюмо» (1836) та «Король з Івета» (1842). Найвідоміші його балети «Жізель» (1841) i «Корсар» (1856). Разом з Мішелем Карре написав лібрето до опери Шарля Гуно «Фауст». 1847 написав також музику до всесвітньо відомої колядки «Свята ніч» (фр. Cantique de Noël, англ. O Holy Night).

Національна опера Адама
Адольф Шарль Адам
фр. Adolphe Adam
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я фр. Adolphe Charles Adam
Дата народження 24 липня 1803(1803-07-24)[1][2][…]
Місце народження Париж, Франція[1][3][4]
Дата смерті 3 травня 1856(1856-05-03)[1][2][…] (52 роки)
Місце смерті Париж, Франція[1][3][4]
Поховання Цвинтар Монмартр
Роки активності 18031856
Громадянство  Франція
Національність Француз
Професії композитор, музичний критик, музичний педагог, піаніст, критик
Освіта Паризька вища національна консерваторія музики й танцю
Вчителі Франсуа Бенуаd і François Adrien Boieldieud
Відомі учні Лео Деліб, Франсуа Бенуаd і Loïsa Pugetd
Мова французька
Жанр Балет та опера
Нагороди
Твори у Вікіджерелах
 Файли у Вікісховищі

Біографія

Адольф Шарль Адам (1803—1856) народився в родині Луї Адама (1758—1848) — композитора і учителя музики у паризькій консерваторії. Мати була дочкою лікаря. Уже в дитинстві вивчаючи музику імпровізував. Закінчив Паризьку консерваторію, до якої вступив у 1821 і навчався під керівництвом відомого композитора опер Франсуа Бойельд'є (фр. François-Adriena Boïeldieu). У 1825 допоміг вчителеві у постановці його опери «Біла дама» (фр. La dame blanche). За зароблені гроші подорожував Європою і познайомився з Еженом Скрібом, з яким успішно потім співпрацював. У 1829 написав першу свою оперу на одну дію «Петро і Катерина» (фр. Pierre et Catherine). 1838 року у Санкт-Петербурзі поставив свій балет «Діва Дунаю» та 1840 оку — «Морський розбійник».

У 1841 році поставив у Паризькій опері балет «Жізель» (лібрето Теофіля Готьє), яким утвердив романтичний напрям у французькому балетному мистецтві.

З 1844 року став почесним членом Інституту Франції, а в 1849 році здобув звання професора.

У 1847 році Адольф Адам, який посварився з директором Паризької опери (фр. Opéra de Paris), відкрив за власні гроші «Національну оперу» (фр. Opéra-National). Четвертий у Парижі оперний театр у будівлі Cirque-Olympique, однак через Французьку революцію 1848 року його театр було закрито, а композитор довгі роки віддавав борги.

Серед балетів Адама найвизначнішим вважається Корсар (1856).

Адам мав і літературний талант. Він писав фейлетони і статті до газет, опублікував свої спогади.

Адольф Адам у 1829 році одружився з актрисою Сарі Леско, з якою у нього був син, Адріан Леопольд Адам (1832—1851). Після смерті дружини 1851 року він одружився з Шері Луїзою Куро, з якою жив до своєї смерті.

У 1856 році Адольфа Шарля Адама не стало.

Твори

Дівчина з мармуру, 1847,
Адель Думілятр і Люс'єн Петіпа

Опери

  • Le Mal du pays ou la Bâtelière de Brientz Gymnase-Dramatique, Париж, 28 грудня 1827
  • Le Jeune Propriétaire et le Vieux Fermier Nouveautés, Париж, 6 лютого 1829
  • Pierre et Catherine — Opéra-Comique, Париж, 6 лютого 1829

Балети

  • Біла кіточка, La Chatte blanche Nouveautés, Париж, 26 липня 1830
  • Фауст King's Theatre, Лондон 16 лютого 1833
  • Діва Дунаю Opéra de Paris, Париж, 21 вересня 1836
  • Могікани, Les Mohicans — Паризька опера, 5 липня 1837
  • Морський розбійник, Morskoï Rasbonick — Санкт-Петербург, 21 лютого 1840
  • Жізель, Giselle, ou les Wilis — Паризька опера, 28 червня 1841
  • Біснування, Le Diable à quatre — Паризька опера, 11 серпня 1845
  • Дівчина з мармуру, La Fille de marbre — театр Друрі-Лейн (Лондон), 27 вересня 1845
  • Грісельдіс або п'ять почуттів, Griseldis ou les Cinq Sens — Паризька опера, 16 лютого 1848
  • Хрещениця Фея, Le Filleule des fées — Паризька опера, 8 жовтня 1849
  • Орфа, Orfa — Паризька опера, 29 грудня 1852
  • Корсар, Le Corsaire — Паризька опера, 23 січня 1856

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.