Жізель (балет)

Граф Альберт закохався у сільську дівчину Жізель. Щоб зблизитися з нею він переодягається у селянський одяг і Жізель вважає його за рі́вню. Лісничий Ганс, що також кохає Жізель, намагається пояснити їй, що Альберт не той, за кого себе видає, але Жізель не слухає його. Щоб переконати Жізель, Ганс викрадає шпагу з графським гербом з мисливського будиночку.

Сцена з балету Адольфа Адама
«Жізель або віліси» в момент створення. 1841

Звуки мисливського ріжка сповіщають про наближення мисливців, які прибули до села на відпочинок. Серед гостей — наречена графа Батільда зі своїм батьком. Побачивши Жізель, наречена графа вражена душевною чистотою та красою Жізелі, і дарує їй золотий ланцюжок.

У селі розпочинається свято врожаю. Несподівано з'являється Ганс. Він звинувачує графа Альберта у брехні і як доказ показує його шпагу. Однак, Жізель не хоче вірити Гансові. Тоді він сурмить у ріг і перед збентеженим графом з'являється його наречена. Вражена Жізель не витримує такого обману, вона божеволіє і помирає.

На могилу Жізелі опівночі прийшов Ганс. З могил починають підійматися ві́ли — наречені, померлі до свого весілля. Всіх, хто з'являється на цвинтарі вночі, вони примушують танцювати, доводячи їх до смерті. Наляканий Ганс намагається втекти від них.

Salle Le Peletier. Зал Паризької Опери з 1821 до пожежі 1873

На Альберта, який прийшов вночі на її могилу просити прощення, чекає така сама доля. Мірта, володарка віл, наказує йому танцювати. Жізель хоче врятувати коханого, вона просить Мірту відпустити графа, але віли невблаганні. Вбігає оточений ві́лами Ганс. Вони танцюють і в танці віли заштовхують Ганса до безодні озера.

Однак ніч завершується. Світає, і з першими променями сонця віли втрачають свою силу. Альберт врятований і Жізель назавжди прощається зі своїм коханим.