Адольф д'Авріль

Адольф Авріль (д'Авріль) — (17 серпня 1822, Париж 27 жовтня 1904, с. Копп'єр) французький публіцист, перекладач і дипломат. Виявляв значний інтерес до слов'янського світу.

Адольф д'Авріль
Народився 17 серпня 1822(1822-08-17)[1][2][3]
Париж, Франція
Помер 27 жовтня 1904(1904-10-27)[1][3] (82 роки)
Монтрей-сюр-Епт
Країна  Франція
Діяльність дипломат, перекладач, письменник
Мова творів французька[1]
Членство Сербська академія наук і мистецтв і Сербське вчене товариствоd
Родичі Louis-Hyacinthe Levesqued
Нагороди

 Адольф д'Авріль у Вікісховищі
 Роботи у  Вікіджерелах

Біографічні дані

Вихованець Сорбонни.

Був консулом у Румунії.

Творчість

Писав про побут і культуру слов'ян. Автор книжок:

  • «Битва під Косово (сербська рапсодія на основі народних пісень і перекладів французькою мовою)» (1868).
  • «З фольклору. Пісні з-над Німану» (1883).
  • «Святий Кирило і святий Мефодій» (1885) та ін.

Авріль і Шевченко

Присвятив Тарасові Шевченку, як видатному поетові слов'янства, окремі розділи в своїх книжках французькою мовою «Сентиментальна мандрівка по слов'янських країнах» (Париж, 1876) і «Дочка Слави. Вибране із слов'янської поезії» (Париж, 1896). У них опубліковано і його переклад уривків із поеми «Гамалія». Високо оцінюючи лірику і ранні історичні поеми Тараса Шевченка, Авріль негативно ставився до поем «Сон» і «Кавказ».

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.