Адольф фон Шелль

Адольф фон Шелль (нім. Adolf von Schell; 21 серпня 1893, Магдебург — 16 вересня 1967, Гайдельберг) — німецький офіцер, генерал-лейтенант вермахту.

Адольф фон Шелль
нім. Adolf von Schell
Народився 1893[1][2][3]
Магдебург, Провінція Бранденбург, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 1967[1][2][3]
Гайдельберг, Баден-Вюртемберг, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Військове звання Генерал-лейтенант
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Ганзейський Хрест (Гамбург)
Хрест «За військові заслуги» (Ліппе)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу

Біографія

Учасник Першої світової війни, за бойові заслуги відзначений численними нагородами. В квітні 1919 року вступив у фрайкор «Везель». В жовтні 1919 року поступив на службу в рейхсвер. В 1931 році пройшов річний курс командира роти у Форт Беннінг (США). В 1936 році переведений в ОКВ, в 1938 році — в ОКГ начальником відділу озброєнь бронетанкових військ, кавалерії та моторизації армії. З листопада 1938 року — також помічник статс-секретаря імперського міністерства транспорту. Розробив так званий «план Шелля», згідно якого мали відбутись перетворення в автомобільній промисловості з метою раціоналізації, підвищення продуктивності та зниження виробничих витрат. У вересня 1942 року переведений в резерв фюрера. З 1 січня по 15 листопада 1943 року — командир 25-ї танкової дивізії, після чого знову переведений в резерв у зв'язку з серйозним захворюванням очей. В кінці грудня 1944 року вийшов на пенсію. Після закінчення Другої світової війни взятий у полон, звільнений в 1947 році.

Сім'я

Був двічі одружений, в першому шлюбі народились 3 сини.

Звання

Нагороди

Перша світова війна

Міжвоєнний період

Друга світова війна

Бібліографія
  • Führung im Gefecht: Kriegserfahrungen eines jungen deutschen Offiziers im ersten Weltkrieg., The Benning/Herold. Fort Benning. Columbia 1933. (ins Deutsche übersetzt von Manfred Jerabek und 2012 neu erschienen – ergänzt um den Lebenslauf von Adolf von Schell).
  • Kampf gegen Panzerwagen. Verlag Gerhard Stalling. Berlin/Oldenburg 1936.
  • Dienst bei der Panzertruppe. Verlag J. Detke. Leipzig 1939.

Література
  • Biographisches Register: Ursachen und Folgen Vom deutschen Zusammenbruch 1918 und 1945 bis zur staatlichen Neuordnung Deutschlands in der Gegenwart, Teil 2: L bis Z, Wendler, Berlin 1979, S. 666.
  • Manfred Jerabek: Lebenslauf von Adolf von Schell. In: Führung im Gefecht: Kriegserfahrungen eines jungen deutschen Offiziers im ersten Weltkrieg., Norderstedt 2012, S. 9
  • Reichswehrministerium (Hrsg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres. E.S. Mittler & Sohn. Berlin 1924. S. 173.
  • Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich. Frankfurt am Main 2007. S. 529.
  • Friedrich Hartmannsgruber (Hrsg.): Akten der Reichskanzlei. Regierung Hitler 1933–1945. Die Regierung Hitler: Band VI, 1939. München 2012. S. 43.
  • Andris J. Kursietis: The Wehrmacht at War 1939–1945. Aspekt. Soesterberg/NL. ISBN 90-75323-38-7. S. 107f.

Посилання
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #140075534 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. 20th Century Press Archives — 1908.
  3. NUKAT — 2002.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.