Азаревич Дмитро Іванович

Дмитро Іванович Азаревич (1848 — 1912[1] або 1920[2]) — юрист, історик римського и візантійського права.

Дмитро Іванович Азаревич
рос. Дмитрий Иванович Азаревич
Дмитро Іванович Азаревич. І. Ю. Рєпін, 14 жовтня 1866
Дмитро Іванович Азаревич. І. Ю. Рєпін, 14 жовтня 1866
Народився 1 листопада 1848(1848-11-01)
Горки, Оршанський повіт, Вітебське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Помер 1920
Калуга, Російська СФРР
Країна Російська імперія
Діяльність правник
Alma mater Annenschuled, Q23675254? (1866) і юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету (1870)
Галузь правознавство
Заклад Варшавський університет, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова і Демидівський юридичний ліцей
Звання професор
Ступінь доктор цивільного права

Біографія

Народився в Могилевській губернії в родині професора законознавства Горигорецького землеробського інституту. Спочатку навчався в петербурзькій школі Святої Анни, потім — у 3-й гімназії, яку закінчив із золотою медаллю. У 1870 році закінчив юридичний факультет Петербурзького університету, отримавши золоту медаль за випускний твір «Про договор доручення». Був залишений при університеті стіпедіатом для підготовки до професорського звання на кафедрі римського права; 1872 року захистив магістерську дисертацію «Про відмінність між опікою і піклуванням за римським правом» і був відправлений 1873 року за кордон.

Після повернення до Росії, з 1876 року був екстраординарним професором у ярославському Демидівському юридичному ліцеї. У лютому 1876 року представив у Московському університеті докторську дисертацію «Патриції та плебеї в Римі», яка була піддана суворій критиці, в той час доцентом — С. А. Муромцевим. У 1877 році захистив в одеському Новоросійському університеті докторську дисертацію «Прекарій за римським правом», за яку отримав ступінь доктора цивільного права. У травні 1882 року перейшов у званні ординарного професора в Новоросійський університет; потім, у квітні 1887 року, призначений професором Варшавського університету по кафедрі цивільного судоустрою та судочинства. У 1890-і роки додатково став читати римське право.

Дослідження Д. І. Азаревича стосувалися трьох напрямків: патриції і плебеї в Стародавньому Римі, користування землею в римському праві, християнство в античному світі. Він дотримувався культурно-історичного погляду на історію, відкидав авторитети та загальноприйняті теорії римського права, наполегливо висуваючи власні теорії, які часто різко критикували опоненти.

Писав юридичні статті та рецензії в журнали «Російський вісник» і «Журнал цивільного і кримінального права».

Твори
  • Патриции и плебеи в Риме : Историко-юрид. исследование : В 2-х т. / Д. И. Азаревич. — СПб.: Тип. т-ва «Общественная польза», 1875.
  • История византийского права / Д. И. Азаревич. Ч. 1—2. — Ярославль: Тип. Г. В. Фальк, 1876–1877. — 118 с.
  • Брачные элементы и их значение. — Ярославль, 1879.
  • Античный мир и христианство / Д. И. Азаревич. — Ярославль: Тип. Г. В. Фальк, 1880. — 85 с.
  • Система римского права. — Т. I. — СПб., 1887; Т. II. — Варшава, 1888; Т. III. — Варшава, 1889.

Література
  • Головщиков К. Д. Павел Григорьевич Демидов и история основанного им в Ярославле училища (1803–1886 гг.). — Ярославль: Тип. Г. В. Фалька, 1887. — С. 137, 151.
  • Егоров С. А. На честное дело жизни: Ярославская юридическая школа. — Ярославль: Верхняя Волга, 1997. — С. 187–191.
  • Азаревич Дмитрий Иванович // Лившиц В. М. Гордость и слава Горецкой земли. В 3-х кн. Книга 1. Учёные — земляки. — Горки: 2013. С.71-72.

Примітки
  1. Лисовый И. А., Ревяко К. А. Античный мир в терминах, именах и названиях: Словарь-справочник по истории и культуре Древней Греции и Рима / Науч. ред. А. И. Немировский. — 3-е изд. — Мн.: Беларусь, 2001.
  2. Указатель имен // Васильев А. А. История Византийской империи. — Т. 1.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.