Вітебське воєводство
Ві́тебське воєво́дство (лат. Palatinatus Vitebsciensis, пол. Województwo witebskie) — адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Ливтовського та Речі Посполитої. Існувало в 1508—1772 роках. Створене на основі земель Вітебського князівства. Після Люблінської унії 1569 року входило до складу Литовської провінції. Належало до регіону Литва. Розташовувалося в північній частині Речі Посполитої, на північному сході Литви. Головне місто — Вітебськ. Очолювалося вітебськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у Вітебську. Мало представництво із 2 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 2 повітів. Станом на 1772 рік площа воєводства становила 24 600 км². В середині 17 століття населення нараховувало 543 000 осіб[1]. Ліквідоване 1772 року під час першого поділу Речі Посполитої, утворена була Вітебська провінція. Частина території воєводства увійшла до складу Слонімського намісництва Російської імперії.
Вітебське воєводство | |||||
---|---|---|---|---|---|
Województwo witebskie | |||||
| |||||
воєводство у 1619 р. | |||||
Гімн: Богородиця | |||||
місто | Вітебськ | ||||
Найбільше місто | Орша, Могильов, Друцьк, Борисов, Невель | ||||
Країна | ВКЛ | ||||
край | Біла Русь | ||||
федерація | Річ Посполита | ||||
Межує з: Полоцьке воєводство, Мінське воєводство, Мстиславське воєводство, Смоленське воєводство | |||||
Офіційна мова | білоруська, руська, церковнослов'янська; від 1385 ще латина, від 1569 — польська | ||||
Населення | |||||
- повне | литвини, білорусини | ||||
Етнікон | вітебці | ||||
Площа | |||||
- повна | 24 600 км² | ||||
Дата заснування | 1503 | ||||
окупація Російською імперією | 1772 | ||||
- раніше відомий як | князівство | ||||
|
Адміністративний поділ
У 1508—1566 роках воєводство складалося з Вітебського, Єзерищенського, Усвятського і Оршанського намісництв, а також удільного Друцького князівства.
З 1566 року воєводство ділилося на два повіти:
- Вітебський повіт із центром у місті Вітебськ;
- Оршанський повіт із центром у місті Орша,
- Биховське графство — великий феодальний маєток Оршанського повіту з центром у місті Бихов, де першим власником був Ян Ходкевич, якому в 1556 та 1568 рр. ці землі були передані великим князем Сигізмундом II Августом разом із титулом графа.
З 1772 року утворена Вітебська провінція замість воєводства, з 1802 р. — Вітебська губернія.
Посадові особи
Шляхта воєводства мала право запропонувати правителеві кандидата на посаду воєводи[2]. Подібним привілеєм у Великому князівстві Литовськім, загалом у Речі Посполитій користувалося Полоцьке воєводство та Жмудське князівство.
У 1772—1795 рр. у період поділу Речі Посполитої були
- підкоморій Вітебського воєводства (1777) — Гурко-Ромейко Йосип (Юзеф)
- каштелян (1752—1774) — Сіруть Симон
- каштелян (1774—1781) — Прозор Юзеф
- каштелян (1781—1787) — Косаковський Михайло
- каштелян (1787—1790) — Фьолькерзамб Адам Евальд
- каштелян (1790—1793) — Ржевуський Адам
- каштелян (1793—1795) — Кужинецький Ігнатій
- воєвода вітебський (1752—1781) — Сологуб Юзеф Антоній
- воєвода (1781—1787) — Прозор Юзеф
- воєвода (1787—1794) — Косаківський Михайло
Каштеляни
Воєводи
Див. також
Примітки
- (біл.) Насельніцтва Беларусі ў сярэдзіне XVII ст. па паветах // Сагановіч Г. Невядомая вайна: 1654—1667. — Мінск: Навука і тэхніка, 1995.
- (пол.) (лат.)Volumina legum t.6s.42
Джерела
- (біл.) Насевіч В., «Віцебскае ваяводства» // Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т. — Мн.: БелЭн, 2005. — Т.1: Абаленскі — Кадэнцыя. — С.451. — 684 с. — ISBN 985-11-0314-4.
- Województwo witebskie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 638. (пол.)
- (пол.) Gloger, Zygmunt. Województwo Witebskie // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903.
- (рос.) Белорусская ССР: Краткая энциклопедия. В 5-ти т. т.1 / Ред. колл.: П. У. Бровка и др. — Мн.: Гл. ред. Белорус. Сов. Энциклопедии, 1979. — Т.1. — 768 с. — 50 000 экз.
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вітебське воєводство
- (біл.) Віцебскае ваяводства // Белорусская цифровая библиотека