Азарх-Опалова Євгенія Емануїлівна

Народилася 9 жовтня 1900 року в Ризі. У 1921 році закінчила акторський факультет Театрального інституту в Петрограді. У 1920-х роках грала у Молодіжному театрі та театрі Книги у Петрограді. З 1930-х років — актриса театру імені Лесі Українки та Кіностудії імені Довженка у Києві. Була нагороджена орденом «Знак Пошани».

Померла 12 грудня 1985 року в Києві. Похована на Байковому кладовищі (стара територія, ділянка № 1)[4].

Чоловік — Леонід Корецький (1897—1980)

• 1945 — Зигмунт Колосовський — фрау Пферке
• 1957 — Мораль пані Дульської — пані Дульска
• 1958 — Киянка — Свентицька
• 1959 — Коли починається юність — бабуся Анастасія
• 1959 — Це було навесні — Лідія Семенівна
• 1960 — Далеко від Батьківщини — епізод
• 1961 — З днем народження — секретар[5]
• 1963 — Королева бензоколонки — викладач[6]
• 1964 — Зірка балету — голова журі
• 1965 — Місяць травень — тітка Дуся[7]
• 1968 — Помилка Оноре де Бальзака — мати Бальзака
• 1971 — Лада з країни берендеїв — королева-бабуся[8]
• 1974 — Народжена революцією — Віра Леопольдівна
• 1974 — Совість — сусідка Волощука