Азербайджан гадини

«Азербайджан гадини» (азерб. Azərbaycan Qadını, в перекладі — «Жінка Азербайджану»[1]) — азербайджанський жіночий журнал. Заснований 1923 року, до 1938 року називався «Шарг гадини» («Жінка Сходу»), видається донині в Баку. Є першим жіночим журналом Азербайджану.

Азербайджан гадини
Країна видання  Азербайджан
Мова азербайджанська і російська
Редактор Фатма Абдуллазадеd
Засновано 1923
a-q.az

Історія
Активісти і члени першої редакції журналу

Перший номер видання побачив світ у листопаді 1923 року, коли внаслідок масового руху, спрямованого на розкріпачення жінок і залучення їх до широкої громадської діяльності і праці, було прийнято постанову про заснування журналу «Шарг гадини» («Жінка Сходу») — першого на мусульманському Сході періодичного видання, присвяченого нагальним проблемам сучасниць.

Журнал засновано за рішенням Центрального Комітету Азербайджанської комуністичної (більшовицької) партії від 2 липня 1923 року.[2]

Перший номер складався з 40 сторінок, вийшов накладом 1000 примірників.[2]

Початок видання журналу «Шарг гадини» став знаменною подією в історії жіночого руху в Азербайджані.[3]

У 20-х роках його редактором стала одна з перших азербайджанських революціонерок Айна Султанова[4].

Журнал відіграв важливу роль у формуванні літературно-мистецької думки, розвитку культури, появі письменниць і публіцисток серед жінок. Шафіга Ефендізаде, Мірварід Дильбазі, Нігяр Рафібейлі, Алевія Бабаєва, Халіда Гасілова, Азіза Джафарзаде, Ханимана Алібейлі та інші вперше опублікували тут низку своїх перших творів.

Велика популярність журналу в таких регіонах, як Дагестан, Грузія, Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан, Татарстан, Іран, Туреччина, Афганістан, Індія, призвела до того, що в багатьох з них з'явилися власні подібні видання.

Тому 1938 року «Шарг гадини» перейменовано на «Азербайджан гадини», зосередивши увагу на проблемах республіканського масштабу, не припиняючи при цьому публікації матеріалів і на міжнародні теми. Під цією назвою він регулярно виходить донині (виняток становлять періоди, з 1940 по 1951 і з 2001 по 2009), охопивши протягом свого майже вікового існування всі найважливіші та знакові події і ставши історичним виданням.

Перші номери видання друкувалися арабською графікою. В наступних виданнях можна спостерігати поступовий перехід до латинського алфавіту, потім до кирилиці, а з 1990-х років, після відновлення незалежності Азербайджану — до сучасного алфавіту на основі латинської писемності.

Від 2009 року журнал виходить щоквартально у двох версіях — азербайджанською і російською мовами.

Наші дні

Відродження журналу в пострадянський період відкриває нову сторінку його біографії. Від 1997 року його головним редактором є завідувачка відділу з питань гуманітарної політики Адміністрації президента Азербайджану Фатма Абдуллазаде[5].

Від 2009 року діє офіційний сайт журналу. Архів всіх номерів видання зберігається в Азербайджанській національній бібліотеці імені М. Ф. Ахундова.

Автори

Від моменту створення журналу з ним співпрацювали відомі діячі азербайджанської літератури, в числі яких Мамед Саїд Ордубаді, який стояв біля витоків його заснування. На шпальтах видання друкувалися оповідання і повісті Міра Джалала, Мірзи Ібрагімова, Ільяса Ефендієва, вірші Самеда Вургуна, Расула Рзи, Нігяр Рафібейлі, Мірварід Дільбазі, твори багатьох інших видатних азербайджанських поетів і письменників.


Головні та відповідальні редактори

1931 № 7-8 — 1936 відповідальна редакторка Гюляра Гадірбекова (писала під псевдонімом Кейлюгизи) (Gülarə Köylüqızı)

1937 № 1-12 відповідальна редакторка Гюляра Гадірбекова

1937 № 13 відповідальна редакторка Х. Солтанова (H. Soltanova)

1937 № 15 — 1938 відповідальна редакторка Захра Керімова (Zəhra Kərimova)

1938 від № 13 відповідальна редакторка Барат Керімова (Barat Kərimova)

1940 відповідальна редакторка Зулейха Алієва (Züleyxa Əliyeva)

1951—1961 відповідальна редакторка Р. Зейналова (R. Zeynalova)

1962 № 7 в. о. редактора А. Бабаєва (Ə. Babayeva)

1962 від № 10 редакторка Шафіга Агаєва (Şəfiqə Ağayeva)

1972—1996 головна редакторка Халіда Хасілова

1997 — наш час[уточнити] головна редакторка Фатма Абдуллазаде (Fatma Abdullazadə)

Відповідальні секретарі редакції

1934–1937 роки — Гасанова Пері[6]. Підписувала номери також під прізвищем Гасанзаде. Після заміжжя взяла прізвище Алієва[7]. Протягом 1976—2010 років відповідальним секретарем журналу був Мамедов Сабір Сулейман огли.

Примітки
  1. Статья Азербайджанская Советская Социалистическая Республика, Большая советская энциклопедия: В 30 т. — М.: «Советская энциклопедия», 1969—1978
  2. История Азербайджанской прессы, Официальный сайт Министерства культуры и туризма Азербайджанской Республики, 2014
  3. Указ Президента Азербайджанской Республики «Об осуществлении государственной женской политики в Азербайджанской Республике» от 6 марта 2000 года. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 5 вересня 2014.
  4. Айна Султанова (1895—1938) — державна і громадська діячка радянського часу, одна з перших революціонерок-азербайджанок. Айна — сестра Газанфара Мусабекова, дружина Гаміда Султанова (також активістів радянського періоду). 1912 року Айна Султанова закінчила гімназію «Святої Ніни» в Баку. 1918 року приєдналася до революційного руху і вступила до Комуністичної партії. У 1920-х роках працювала в Центральному комітеті Комуністичної партії Азербайджану, редактором журналу «Жінка Сходу»; в 1930—1937 роках — заступником комісара народної освіти, комісаром народної юстиції. Репресована 1938 року. В будинку, де проживала Айна Султанова, нині перебуває Іранське посольство.
  5. Фатма Абдуллазаде Шаблон:Webarchive:помилка: Перевірте аргументи |url= value. Порожньо. на офіційному сайті президента Азербайджанської Республіки.
  6. Имя и должность упоминается в выпусках журнала за 1934—1935 годов.
  7. Справка с места работы, 1937 г.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.