Азовське (смт)
Азо́вське (до 1944 року — Кала́й, Колай[3];крим. Qalay) — селище міського типу в Україні, в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим. Орган місцевого самоврядування — Азовська селищна рада.
| смт Азовське | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Джанкойський район |
| Рада | Азовська селищна рада |
| Код КАТОТТГ: | |
| Облікова картка | Азовське |
| Основні дані | |
| Засноване | |
| Перша згадка | 1783 |
| Статус | із 09.08.1957 року |
| Площа | 2,414 км² |
| Населення | ▼3527 (на 2017 рік)[1] |
| Густота | 1461.06 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 96178 |
| Телефонний код | +380 6564 |
| Географічні координати | 45°35′29″ пн. ш. 34°34′03″ сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 26 м[2] |
| Водойма | Північно-Кримський канал |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Азовська |
| До райцентру: | |
| - фізична: | 20 км |
| - залізницею: | 21 км |
| - автошляхами: | 23,4 км |
| До обл. центру: | |
| - залізницею: | 126 км |
| - автошляхами: | 101 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 96178, АРК, смт Азовське, вул. Леніна, 35 |
| Голова селищної ради | Жаков Станіслав Хаджибечирович |
| Карта | |
  Азовське | |
 Азовське | |
 | |
Населення
Населення — 6,2 тис. осіб (2000), в тому числі українці — 35 %, росіяни — 38 %, кримські татари — 26 %, живуть також юдеї, німці, цигани, вірмени, таджики, турки, литовці, адигейці.
Історія
Територія селища була заселена ще в бронзову добу (3-2 тисячоліття до н. е.). Про це свідчать матеріали розкопок 15 курганів в найближчих околицях Азовського. Тут зустрічаються також раннєскифское поховання (V—IV століть до н. е.) і поховання кочівників-половців, що мешкали в степах Північного Криму в XI–XIII столітті. На момент приєднання Криму до Росії в 1783 році на місці нинішнього смт Азовського розташовувалося невелике село Калай (з кримськотатарської qalay — «олово»).
У 1892 році, після споруди залізниці на Феодосію, Калай став залізничною станцією. На початку ХХ століття село розрослося, тут діяло близько десяти торгових підприємств, зводилися нові будинки.
Протягом 1935-1962 років Калай (з 1944 року — Азовське) був райцентром. Тут діяли трикотажна фабрика, ремонтні майстерні МТС, майстерні побутового обслуговування, борошномельний завод, хлібоприймальний пункт, невеликий винзавод, м'ясо-молочний комбінат, молокозавод, цегляно-черепичний завод, фарбувальний цех трикотажної фабрики, електростанція, радіовузол. У довоєнний період був закладений парк культури і відпочинку, озеленюють вулиці, працювало 7 магазинів, 2 їдальні, поліклініка, пологовий будинок, нове приміщення середньої школи, де вчилося понад 500 дітей; Будинок культури, клуб на 350 місць і бібліотека з фондом книг і журналів 7 920 екземплярів. Виходила районна газета «За більшовицькі колгоспи». У 1940 році населення села досягло 1607 чоловік.
В роки німецько-радянської війни село було окуповано гітлерівцями з 1 листопада 1941 року по 10 квітня 1944 року. У травні 1944 року частину місцевого населення було депортовано.
З 1957 року Азовське — селище міського типу.
У 1962 році, після ліквідації Азовського району, більша частина його території була включена до складу Джанкойського району.
Економіка
У селищі діє Азовський лікеро-горілчаний завод, ВТО «Азовец» (деревообробка і швейне виробництво), «Райагрохим», елеватор, комбінат комунальних підприємств, будинок побуту тощо З 1962 року діє Азовська районна електростанція, яка обслуговує весь Джанкойський район (28 господарств, 123 населених пункту).
Соціальна сфера
Жителів Азовське обслуговує поліклініка, районна лікарня, ясла-дитсадок. Діють загальноосвітня і дитяча музична школа.
Населення
Динаміка чисельності населення Азовського:
Вулиці
Вулиці смт Азовського[4]:
- вул. Амбулаторна,
- вул. Весняна,
- вул. Жовтнева,
- вул. Заводська,
- вул. Залізнична,
- вул. Калайська,
- вул. Квіткова,
- вул. Комсомольська,
- вул. Леніна,
- вул. Мічуріна,
- вул. Молодіжна,
- вул. Надії,
- вул. Новоамбулаторна,
- вул. Новосадова,
- вул. Першотравнева,
- вул. Поштова,
- вул. Приходька,
- вул. Проїздна,
- вул. Пролетарська,
- вул. Пушкіна,
- вул. Свободи,
- вул. Севастопольська,
- вул. Щорса,
- пров. Леніна,
- вул. М. Савви
- вул. Ветеринарна,
- вул. Гагаріна,
- вул. Енергетиків,
- вул. Інтернаціональна,
- вул. Калініна,
- вул. Кірова,
- вул. Кооперативна,
- вул. Кримська,
- вул. Миру,
- вул. Новопоштова,
- вул. Промислова,
- вул. Радянська,
- вул. Садова,
- вул. Свердлова,
- вул. Спортивна,
- вул. Чкалова,
- вул. Чорноморська,
- вул. Ювілейна,
- пров. М.Савви
Пам'ятки
У селищі є пам'ятники воїнам-односельцям і воїнам-визволителям, які загинули в роки Другої світової війни.
Нотатки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Прогноз погоди в смт. Азовське
- М. Т. Янко. Топонімічний словник-довідник української РСР, К., «Радянська школа», 1973, стор. 13
- ЦВК: Виборчий округ № 3. Архів оригіналу за 19 травня 2015. Процитовано 8 червня 2012.
Література
- Григор'єва Т. Ф. Азовське // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 46. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Історія міст і сіл УРСР. — Кримська область. — К., 1974;
- Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог-справочник. — К., 1987;
- Кримські татари: 1944—1994: Статті, документи, свідчення очевидців. — К., 1995;
- В. А. Бушаков «Лексичний склад історичної топонімії Криму». — Київ, 2003.
Посилання
- Азовське // ВУЕ
- www.history.org.ua
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Азовська селищна рада(рос.)