Айріс Чен
Айріс Чен | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Iris Chang, кит. 张纯如 | ||||
Народилася |
28 березня 1968[1][2][…] Принстон, Мерсер, Нью-Джерсі, США | |||
Померла |
9 листопада 2004[3][4][5] (36 років) Лос-Гатос, Санта-Клара, Каліфорнія, США ·вогнепальне поранення | |||
Поховання | Каліфорнія | |||
Країна | США | |||
Місце проживання | Сан-Хосе | |||
Діяльність | правозахисниця, журналістка, письменниця, політична активістка | |||
Alma mater | Університет Джонса Гопкінса і University Laboratory High Schoold | |||
Мова творів | англійська і китайська[1] | |||
Magnum opus | The Rape of Nankingd і Thread of the Silkwormd | |||
Членство | Committee of 100d | |||
Сайт: irischang.net | ||||
| ||||
Айріс Чен у Вікісховищі |
Айріс Чен (англ. Iris Chang, кит. 张纯如) (28 березня 1968 – 9 листопада 2004) — американська журналістка та письменниця китайського походження. Відома завдяки ряду книг, присвячених деяким моментам історії Китаю.
Ранні роки
Айріс народилась 28 березня 1968 року у Принстоні, в родині університетських професорів, які емігрували з Тайваню. Школу закінчила в 1985 році в Шампейн, штат Іллінойс, згодом в 1989 там же отримала ступінь бакалавра в місцевому університеті.
Працювала позаштатним кореспондентом, пишучи статті для Чикаго Триб'юн та Нью-Йорк Таймс.
Одружилась, мала сина Кристофера, якому на момент її смерті виповнилось два роки.
В останні роки життя проживала у Сан-Хосе (Каліфорнія).
Праці
Першою книгою Айріс Чен стала «Нитка шовкопряда» (англ. Thread of the Silkworm), видана у 1995 році. Книга була присвячена життю Цяня Сюесеня — китайського професора, який постраждав від політики маккартизму і змушений був повернутись зі США до комуністичного Китаю. У Китаї він брав участь у розробці ракет, одна з яких (за класифікацією НАТО названа Silkworm) застосовувалась проти американських сил під час війни у Перській затоці.
Всесвітнє визнання Айріс Чен принесла її друга книга The Rape of Nanking, присвячена подіям різанини у Нанкіні. Книгу було видано у 1997 році, вона протягом десяти тижнів протрималась у списку бестселлерів New York Times.[6]. Згодом (у 2007) за матеріалами книги було знято документальний фільм.
Депресія та смерть
У червні 2004 у Айріс стався нервовий зрив, що пояснювалось постійними проблемами зі сном та наслідками дій медикаментів. На цей момент вона вже кілька місяців працювала над своєю новою книгою, присвяченою подіям Маршу Смерті з Баатану. Крім того, в цей час вона була зайнята підтримкою книги «Китайці в Америці». Через напад депресії вона не могла вийти з номера готелю та була госпіталізована до лікарні у Луїсвіллі.
Після виходу з лікарні Айріс продовжувала страждати від депресії та від побічних ефектів дії ліків[7] Жахливі матеріали її досліджень також не сприяли поліпшенню психічного стану.[8]
9 листопада 2004 року Айріс Чен наклала на себе руки, застрелившись у своєму на автомобілі на одному з шосе у Каліфорнії. Серед її паперів знайшли кілька недописаних посмертних листів[7].
Біблографія
Українською або російською мовами праці Айріс Чен не видавались. Англійською були видані три книги:
- Chang, Iris (1996). Thread of the Silkworm. Basic Books. с. 352. ISBN 978-0-465-00678-6.
- Chang, Iris (1997). The Rape of Nanking: The Forgotten Holocaust of World War II. Basic Books. с. 290. ISBN 978-0-465-06835-7.
- Chang, Iris (2004). The Chinese in America. A Narrative History. Penguin. ISBN 0-14-200417-0. (Nachdruck)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- http://www.nytimes.com/2004/11/12/arts/12chang.html
- Encyclopædia Britannica
- FemBio: Банк інформації про видатних жінок
- Iris Chang, Who Chronicled Rape of Nanking, Dies at 36. The New York Times. 12 листопада 2004. Процитовано 26 листопада 2007.
- Heidi Benson, «Historian Iris Chang won many battles», San Francisco Chronicle, April 17, 2005.
- «Iris Chang's suicide stunned those she tried so hard to help», San Francisco Chronicle, November 20, 2004.