Цянь Сюесень

Народився в Ханчжоу (Чжецзян). Батько, робітник освіти Цянь Цзячжи 钱家治 (1882-1969) навчався в Японії та знався із Лу Сінєм. З 1914 вся родина переїхала до Пекіну, де Цянь Цзячжи був прийнятий до Бейянського уряду. Там молодий Цянь закінчив школу. У 1929 Сюесень поступив до Шанхайського Транспортного Університету. Через хворобу перервав заняття наступного року та лікувався у Ханчжоу, за традиційними китайськими методами. Останні викликали в Цяня глибоку зацікавленість, яка збереглася протягом багатьох років.

Цянь Сюесень закінчив університет у 1934[1] та наступного року вирушив вивчати авіоніку у США. Цянь Сюесень закінчив Массачусетський технологічний інститут, отримавши звання магістра, а потім Каліфорнійський технологічний інститут, отримавши ступінь доктора аеронавтики.[3] У 1940-х Цянь був у числі засновників Лабораторії реактивного руху[4]. Є одним з авторів ідеї ядерного авіаційного двигуна, пілотованих космічних польотів, надшвидкісного пасажирського авіалайнера.[5] Американський період біографії цієї людини незвичний не лише цим, а й тим, що коли США вступили у Корейську війну, керував ракетним відділом Консультативної ради національної оборони, був полковником ВПС США; наприкінці війни був членом місії, відправленої до Німеччини для вивчення успіхів Третього рейху в галузі ракетобудування.[1]

У 1946 році Цянь тимчасово повернувся до Китаю, але не був задоволений позицією вуніверситеті Цзяотун, яку йому запропонували, після чого повернувся до США. Дозвіл на постійне перебування в США він отримав лише у 1947 році.

У 1950 році, після приходу комуністів до влади в Китаї, ФБР США під час перевірки Сюесеня на благонадійність запитала його щодо намірів повернутися до Китаю. Сюесень заперечував такі наміри; але у квітні 1950 року його папери та наукову літературу було перехоплено у Гонолулу під час переправки до Гонконгу. Подальше розслідування виявило, що Цянь намагався потайком дістатися Гонконгу, звідки, як подозрювало ФБР, він планував перебратися до Китаю.

7 серпня 1950 року Цянь Сюесеня було заарештовано у Лос Анжелесі; легальною підставою для такого рішення було порушення декларацій під час еміграції. Однак парадокс ситуації полягав у тому, що формально тимчасове затримання до виконання наказу про депортацію було вжите саме для запобіганню еміграції до Китаю. Така ситуація викликала обурення чисельних друзів Цянь Сюесеня; до того ж, папери, які було перехоплено в Гонолулу, не містили секретних даних.

Такий невизначений статус тривав до серпня 1955 року, коли під час перемов у Женеві США та Китай домовилися про його обмін на кількох пілотів ВПС США, яких було збито в Китаї. Формально заборону на виїзд для Сюесеня зняли 4 серпня 1955 року, після чого він відразу ж заявив про свій намір повернутися до комуністичного Китаю, і 17 вересня 1955 року Цянь Сюесень з родиною залишив США.

У Китаї Цянь Сюесень очолив особливий підрозділ міністерства оборони, що займається ракетно-космічною програмою і став відомий як «батько китайської космонавтики». Був засновником технічних навчальних закладів нового сучасного типу і підготував плеяду китайських вчених, які забезпечили значні успіхи Китаю в освоєнні космічного простору.

Перші китайські ракети, побудовані під керівництвом Цянь Сюесеня, були фактично копіями радянських. Проте, після розриву з СРСР в 1960 році (пізніше висловлювалися припущення, що основною причиною конфлікту стало саме «ядерне питання») Китай став розвивати власні ракетні технології. Перші випробування китайської ядерної зброї були проведені в 1964 році, перший супутник запущений в 1970-му.

У 1964 році Цянь Сюесень потрапив на сторінки газет як батько китайської ядерної програми. Насправді, це було непорозуміння, яке було викликане зовнішньою схожістю та подібністю романізації з Цянь Саньцяном; однак, цей міф ще й досі повторюється у частині публікацій.

Цянь вийшов у відставку в 1991 і жив малопублічним життям в Пекіні. У 2003 році Китай став третьою країною, що самостійно відправила людину в космос (після СРСР і США). У 2007 році китайці запустили власний штучний супутник Місяця. За першою подорожжю китайського космонавта Цянь спостерігав з лікарняного ліжка, але доклав до неї своїх зусиль.

На честь його названий астероїд 3763 Цяньсюесень, відкритий 14 жовтня 1980 року в обсерваторії Цзицзіньшань. У фантастичному романі А. Кларка «2010: Одіссея Два» китайській космічний корабель носить його ім'я.