Айстра

А́йстра (Aster) рід трав'янистих рослин родини айстрові (або складноцвіті) (Asteraceae).

Айстра
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Триба: Astereae
Рід: Айстра (Aster)
L., 1753
Види

див. Список видів роду Айстра
поширені види:

  • Aster alpinus
  • Aster amellus
  • Aster bellidiastrum
  • Aster aff. divaricata Wells
  • Aster glehnii
  • Aster kingii
  • Aster sedifolius
  • Aster yomena
    • Aster yomena var. dentatus
Вікісховище: Aster

Загальна біоморфологічна характеристика

Багаторічні трав'янисті рослини з дрібними квітками в поодиноких або зібраних у волоть кошиках з черепичастою обгорткою. Крайові квітки язичкові, блакитні або лілові, плідні; серединні — трубчасті, звичайно жовті. Всі айстри мають схожі на зірки квітки з жовтими серединками і зовнішніми променями (не пелюстками) різної форми від блакитного і фіолетового до білого кольору самого різного розміру. Плід сім'янка з чубчиком із волосків.

Поширення

Відомо близько 250 видів, поширених по всій земній кулі (крім Австралії). В Україні — 6: 3 дикорослі і 3 декоративні родом з Північної Америки. Дикорослі Айстри поширені в Степу, Лісостепу та на вапнякових схилах Карпат (айстра альпійська).

Багато видів культивують як садові квіти.

Історія

Айстри, які розводили у великій кількості в Китаї, потрапили в Європу тільки в 1728 році[1]. Насіння їх надіслав відомому французькому ботаніку Антуану де Жюссьє місіонер, який жив у Пекіні[1]. Квіти, виведені з насіння айстр, виявилися великими, яскравих кольорів, але з жовтою серединкою і їх у Франції назвали «Царицею маргариток», а згодом, у 1750 році з'явилися махрові квіти, які отримали нову назву: Aster — «зірка, світило»[1].

Айстрами називають і представників Callistephus (див. китайська айстра).

В культурі

Угорська революція 31 жовтня 1918 стала відома як «революція айстр» завдяки тому, що протестувальники в Будапешті чіпляли на свою одежу квітки айстр.[2]

У Миколи Лисенка є відомий романс — «айстри» на вірші Олександра Олеся

Див. також

Примітки

  1. (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
  2. Hajdu, Tibor (1990). Revolution, Counterrevolution, Consolidation. У Peter F. Sugar. A History of Hungary (вид. [New printing].). Bloomington: Indiana University Press. с. 297. ISBN 0253355788.
  3. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.