Аквітанія

Вперше згадується Цезарем (I століття до н. е.) як частина Галії, розташована між Піренеями та річкою Гаронною, населена іберійськими племенами.

У Римській імперії в період правління Октавіана Августа (27 до н. е. — 14 н. е.) Аквітанія була імператорською провінцією, що включала територію між р. Луарою і Піренеями; за адміністративною реформою Діоклетіана (284—305) була розділена на 3 провінції:

• Aquitania prima (північний схід)
• Aquitania secunda (північний захід)
• Aquitania Novempopulana («дев'яти народів») або Aquitania tertia — найпівденніша частина, із значною часткою баскського населення.

Під час розпаду Римської імперії Аквітанія була захоплена вестготами, що заснували в 418 році в Південній Галії вперше на території Західної Римської імперії варварське королівство з центром у Тулузі. Це королівство окрім Аквітанії охоплювало також частину Іспанії.

У 507 році після битви при Вує (фр. Vouillé) в результаті багаторічних війн відійшла до франків на чолі з Хлодвігом і стала герцогством у складі Франкської держави.

У 670 році в Аквітанії утвердилася влада герцогів, владу та самостійність яких зміг зламати лише Карл Великий у 769 році.

У VIII столітті до Аквітанії дійшли маври, але незабаром були вигнані, і з 778/781 по 877 Аквітанія без Гасконі — королівство, васальне Каролінгам, а потім знову герцогство з якого виділилися Тулузьке графство та Септиманія. Врешті Аквітанія дісталася графам Пуату, які в 1058 році підкорили і Гасконь.

У 1137 році Елеонора, спадкоємиця останнього герцога Аквітанії, вийшла заміж за французького короля Людовика VII, у зв'язку з чим Аквітанія була приєднана до володінь французької корони. У 1154 році в результаті другого шлюбу Елеонори з Генріхом Плантагенетом (1152) Аквітанія відійшла до Англії. У 1259 році за Паризьким договором було визнано, що Аквітанія — це володіння англійської корони.

З XIII століття назву Аквітанія витіснило найменування Гуйен (Guyenne)[1]. У XII–XV століттях вона періодично знаходилася під владою англійських королів, у 1453 році була остаточно повернена Франції. У XVII–XVIII століттях входила до складу губернаторства Гуйен і Гасконь (центр — Бордо), що перестало існувати з введенням в ході Великої французької революції поділу на департаменти.

• 1986 — 2 718 000 осіб.
• 2002 — 2 966 556 осіб.

Червоні вина (Margaux, St. Julien) виробляються в районі Медок, що межує з Жирондою.

• 387 Аквітанія — астероїд, який було названо на честь цієї історичної області.

• Аквітанія // ВУЕ
• Regional Council of Aquitaine Архівовано 23 лютого 2011 у Wayback Machine. (фр.)
• Short guide to Aquitaine (англ.)