Акрешори

Акрешори — гірське село Косівського району.

село Акрешори
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Косівський район
Рада Акрешорська сільська рада
Основні дані
Засноване 1714
Населення 838
Площа 9 км²
Густота населення 93,11 осіб/км²
Поштовий індекс 78618
Телефонний код +380 3478
Географічні дані
Географічні координати 48°22′50″ пн. ш. 24°50′59″ сх. д.
Водойми Акра
Місцева влада
Адреса ради 78618, Івано-Франківська область, Косівський район, с. Акрешори
Сільський голова Пилип'як Марія Петрівна
Карта
Акрешори
Акрешори
Мапа

 Акрешори у Вікісховищі

Розташування

Розташоване між селами Текуча та Космач.

Присілки: Гори, Городи, Підгай, Косів, Млинці, Морданівка, Ґрунь, Верх, Озеро.

Назва

Назва села походить від назви місцевої річки Акра.

7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Акрешори Яблунівського району перейменовано на село Бабинопілля і Акрешорівську сільську раду — на Бабинопільська.[1] 11 червня 1993 р. селу повернуто історичну назву[2].

Мовні особливості

Село нанесено на «Атлас української мови»[3].

Історія

Акрешори є пам'яткою культури — це село ще не встигла зіпсувати цивілізація, люди тут живуть майже так само, як і сто років до того. Для звичайної людини, котра потрапляє сюди Акрешори здаються селом-музеєм. Саме поселення, яке згодом переросло в Акрешори, було тут ще в десятому столітті. Згодом вихідці з Акрешор почали засновувати поруч поселення, з яких почали утворюватися нові села. Акрешори дали початок таким навколишнім селам як Космач, Текуча, та іншим.

На початку німецько-радянської війни в селі в липні 1941 року були угорські війська. Німці, перебравши у серпні владу мадярів, учинили серію терористичних актів: арештували і розстріляли членів ОУН, які повиходили з підпілля, організували штучний голод. За роки окупації вивезли на примусові роботи до Німеччини близько 20 чоловік. На радянсько-німецькому фронті загинуло 5 акрешорців, від рук фашистських окупантів — 3 чол. В УПА полягли 8 чол., троє загинули в радянських в'язницях та концтаборах. Багатьох вивезено до Сибіру, а майно пограбовано (за неповними даними — 22 чол.), 15 чоловік стали жертвами відплатних операцій ОУН-УПА проти активістів радянської влади.

Діяльність

З художніх промислів найбільш розвинуте — писанкарство (розписують акрешорці як дерев'яні писанки, так і писанки з курячих яєць). Акрешорські писанки зберігаються у краєзнавчих музеях області та за її межами. Знають про них і у США, Канаді, Австрії, Німеччині, Польщі, інших країнах.

Пам'ятки

Пам'ятки історії на території села: хрест на честь скасування панщини, відновлений у 1991 році; могила вояків УПА, освячена в 1992 р.; могила невідомому солдату; алея слави, прокладена в честь перемоги над фашизмом, освячена в 2003 р.; пам'ятник Т. Г. Шевченку, освячений у 1998 році; хрест воїнам УПА, котрі прийняли тут нерівний бій з енкаведистами.

Відомі люди

В Акрешорах 7 вересня 1867 р. народився греко-католицький священник, душпастир численних парафій Галичини і Буковини, офіційний капелан української скаутської організації "Пласт" у Бучачі Андріан Добрянський (1867-1935).

Церква

Церква Св. Великомучиника Димитрія 1900 р.[4] Належить до ПЦУ. Настоятель протоієрей Василь Бойчук.

Примітки
  1. «Прикарпатська правда», 13 липня 1946
  2. Постанова ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ від 11.06.1993 «Про відновлення колишніх найменувань окремим населеним пунктам Івано-Франківської області»
  3. Атлас української мови: в трьох томах. Т. 2. Волинь, Наддністрянщина, Закарпаття і суміжні землі / АН Української РСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні (К.). — К. : Наукова думка, 1988. — 520 с.
  4. Церква Св. Дмитра 1899

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.