Акромегалія
Акромега́лія (грец. ακρος — крайній і грец. μεγας — великий) — захворювання, яке проявляється в надмірному рості кісток, м'яких тканин та внутрішніх органів. Спостерігають її після закриття ростових зон, найчастіше у молодому віці. Акромегалія здебільшого розвивається в осіб із завершеним фізіологічним ростом і закритими епіфізарними ростовими зонами, коли ріст кісток в довжину вже неможливий. Захворювання проявляється патологічним диспропорційним ростом кісток скелета, хрящів і м'яких тканин, порушенням різних видів обміну речовин.
| Акромегалія | |
|---|---|
 Мікроаденома гіпофізу на знімку МРТ головного мозку Мікроаденома гіпофізу на знімку МРТ головного мозку | |
| Спеціальність | ендокринологія |
| Препарати | octreotided[1], Пегвісомант[1] і Бромокриптин[1] |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | 5A60.0 |
| МКХ-10 | E22.0 |
| OMIM | 102200 |
| DiseasesDB | 114 |
| MedlinePlus | 000321 |
| eMedicine | med/27 derm/593 |
| MeSH | D000172 |
 Acromegaly у Вікісховищі | |
Етіологія
В основі акромегалії лежить надмірне розростання клітин передньої долі нижнього мозкового придатка (пухлина гіпофіза), в зв'язку з чим підвищується секреція гормона росту. Хвороба триває багато років. В основі цієї хвороби лежить гіперфункція гіпофізу.
При акромегалії посилюється ріст нижніх та верхніх кінцівок; голова, язик, риси обличчя грубішають. Акромегалія супроводжується головним болем, розладом зору, порушенням статевої функції.
Ускладнення
- Проблеми з кістками та суглобами, включаючи остеоартроз, синдром здавлення нерва внаслідок заростання кісток та синдром зап'ястного каналу[2]
- Гіпертонія[2]
- Цукровий діабет
- Кардіоміопатія, яка потенційно може призвести до серцевої недостатності[2]
- Колоректальний рак
- Апное сну[2]
- Вузли щитоподібної залози та рак щитоподібної залози
- Гіпогонадизм[2]
- Здавлення хіазми зорового нерва зростанням аденоми гіпофіза, що призводить до проблем із зором
Лікування
Методи видалення гіпофіза
Метод трансфеноїдальної мікрохірургії аденом гіпофіза дозволив розширити показання до оперативного лікування акромегалії. Метод дозволяє візуалізувати пухлину гіпофіза і робити повну резекцію аденоми, уникаючи при цьому можливого ушкодження перехрещення зорових нервів. Успішне видалення аденоми зі зниженням базального рівня СТГ нижче 5 нг/мл спостерігається у 80-90 % оперованих хворих. Післяопераційні ускладнення (скороминучий нецукровий діабет, ринорея, синусит, менінгіт, парез черепних нервів) зустрічаються менш ніж у 5 % оперованих. Недостатність гонадотропної, тиротропної і адренокортикотропної функцій гіпофіза різної міри спостерігають у 3-60 % оперованих хворих.
Транскраніальні методи видалення аденоми гіпофіза, що супроводжуються значною летальністю і травматичні, нині практично не застосовують, за винятком випадків значного супракселярного поширення пухлини гіпофіза.
Також при відповідних показаннях застосовують кіберніж — один із методів радіохірургії.
Медикаментозне лікування
Призначають соматостатин і пегвісомант.
Прогнози
Тривалість життя людей з акромегалією залежить від того, наскільки рано виявлено захворювання.[3]
Див. також
- Гіпоталамо-гіпофізарна система
- Брати Богданови
Примітки
- NDF-RT
- Melmed S and others, (September 2013)
- Lugo G, Pena L, Cordido F (2012)
Джерела
- Melmed S, Casanueva FF, Klibanski A, Bronstein MD, Chanson P, Lamberts SW, Strasburger CJ, Wass JA, Giustina A (September 2013). A consensus on the diagnosis and treatment of acromegaly complications. Pituitary 16 (3): 294–302. PMC 3730092. PMID 22903574. doi:10.1007/s11102-012-0420-x.
- Lugo G, Pena L, Cordido F (2012). Clinical manifestations and diagnosis of acromegaly. International Journal of Endocrinology 2012: 540398. PMC 3296170. PMID 22518126. doi:10.1155/2012/540398.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. (С.?)
Література
- Ендокринологія: підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів (4-те видання, переробл. і доповн.) / Під ред. П. М. Боднара. — Вінниця: Нова книга, 2017. — 456 с. ISBN 978-966-382-653-0 (С.45-52) Зміст