Акшобх'я

Будда Акшобх'я (санскр. अक्षोभ्य, Akṣobhya, тиб. མི་བསྐྱོད་པ, Mitrugpa[1], «Непохитний», кит. спр. 阿閦如来, піньїнь: āchùrúlái阿閦如来, піньїнь: āchùrúlái, яп. Ashuku nyorai) — один з п'яти Будд Мудрості в буддизмі Ваджраяни, що походять від первісного Аді-будди, ці п'ять будд відповідають п'яти усвідомленим аспектам реальності і п'яти скандхам.

Акшобх'я

Вважається, що Акшобх'я знаходиться на сході від Світу Ваджри і управляє Східною Чистою Землею Абгірати ('радісна земля'), в той час як Західною Чистою Землею («Сукхавати») керує Амітабга.[2]

Інколи, Будд Акшобх'я та Ваджрасаттва вважають тотожними[3], імовірно залежно від лінії передачі.

Будду Акшобх'я, називають Херукою у ануттарайогатантрі.[4]

Іконографіка

Його шакті (тантрична дружина) носить ім'я Лочана[2] та іконографічний образ її містить зображення двох слонів. У Акшобх'ї тіло синього кольору, його атрибутами є ваджра котра розміщується вертикально, три шати, дорогоцінний камінь, лотос, молитовний барабан і меч. У нього є кілька еманацій.

Серед п'яти скандх відповідає рупі (форма, матерія).

Сімейство Діамантів/Алмазів (Ваджра)[5]

Історія

Акшобх'я описаний в «Сутрі країни Будди Акшобх'ї» (кит. спр. 阿閦佛國経, піньїнь: āchùfó guó jīng阿閦佛國経, піньїнь: āchùfó guó jīng), що датується 147 р. Це найдавніший текст з описом Чистої Землі.

Згідно цього твору, чернець дав обітницю практикувати Дхарму в Східному світі, не відчуваючи злості або гніву до жодної живої істоти, поки не досяг повного пробудження. Він при цьому залишався нерухомим, і став у результаті буддою Акшобх'єю.

Вчення

Акшобх'я перетворює гнів людини в найчистішу мудрість, подібну дзеркалу. Ця мудрість дозволяє бачити предмети такими, якими вони є, нерозділеними і незатьмареними. Дзеркало буде відображати і червону троянду, і закривавлений ніж такими, які вони є.

Синій колір Акшобх'ї асоціюється з водою, здатною відображати ясно, як дзеркало.

Мантра

ОМ Акшобх'я Хум[2][3]

Див. також

Примітки

  1. AKSHOBHYA (kagyuoffice.org)
  2. Akṣobhya
  3. (рос.)Будда Акшобхья
  4. (рос.)Индо-тибетский буддизм. Энциклопедический словарь/Валерий Андросов.- М.:Ориенталия, 2011.- 448 с. (Самадхи). ISBN 978-5-91994-007-4 Ел.джерело (С.322)
  5. Мо: Тибетська гадальна система 2017

Джерела

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.