Акіруно

Акіруно́ (яп. あきる野市, あきるのし, МФА: [akʲiɾuno ɕi̥]) — місто в Японії, в префектурі Токіо.

Акіруно
Країна Японія
Острів Хонсю
Регіон Канто
Префектура  Токіо
ISO 3166-2 13121-1
Площа 73,34 км² (1 жовтня 2008[1])
Населення 80 898 осіб (1 липня 2011[2])
Густота 1103.1 осіб / км²
city.akiruno.tokyo.jp​(яп.)

Акіруно у Вікісховищі

Короткі відомості

Акіруно розташоване в західній частині префектури.

Акіруно утворилося 1 вересня 1995 року в результаті злиття східного міста Акіґава та західного містечка Іцукаїті. Місто розташоване на території історичної волості Акіру в басейні річок Акі та Хіраї, приток річки Тама. Усі три річка беруть свій початок з північних височин Кусабана, Акіру та Акіґава. Через Акіруно з заходу на схід проходить залізниця JR та автострада Іцукаїті. Їх перетинає державний автошлях 411.

Східна частина Акіруно — колишнє місто Акіґава, розташоване на території височини Акіру. Тут знаходиться цінна археологічна пам'ятка національного значення — палеолітична стоянка Нісі-Акіру[3]. З 10 століття височина Акіру була відома як пасовисько Оґава[4], одне із державних пасовиськ провінції Мусасі. У 17 столітті його перетворили на плантації шовковиць.

Центром західної частини Акіруно є низина Іцукаїті, розташована у верхній течії річки Акіґава, на південно-західному краю Кантоських гір. В середньовіччі тут існувало поселення Таніґуті, в якому кожний п'ятий день місяця проводили ярмарок. Цей звичай дав назву місцевості Іцукцаїті — «ярмарок п'ятого дня». До кінця 19 століття воно було центром лісопереробки та виготовлення дерев'яного вугілля.

Основною галуззю економіки Акіруно є сільське господарство, а саме вирощування кукурудзи та овочів. Одним із джерел доходу міста є туризм. З 1960-х років східна частина Акіруно була перетворена на «спальний район» Токіо. В місті з'явилися перші заводи з виробництва електроприладів та чипів.

На території Іцукаїті знаходяться буддистські монастирі 12 століття — 18 століття: Коґондзі[5], Котокудзі[6] і Дайхіґандзі. Об'єкт поклоніння останнього монастиря, триптих Авалокітешвари, вважається цінною культурною пам'яткою Японії.

Станом на 1 жовтня 2008[1] площа міста становила &&&&&&&&&&&&&073.034000073,34 км². Станом на 1 липня 2011[2] населення міста становило &&&&&&&&&&080898.&&&&0080 898 осіб.

Галерея
  • Розташування
  • Дайхіґандзі
  • Гарячі джерела Сеото

Примітки
  1. Статистика Інституту географії Японії // Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 9 лютого 2009 .
  2. Статистика префектури Токіо // Сайт префектури Токіо. Переглянуто 6 серпня 2011 .
  3. яп. 西秋留石器時代住居跡.
  4. яп. 小川牧.
  5. яп. 光厳寺.
  6. яп. 広徳寺.

Джерела та література

Акіруно // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.