Алавіди

Алавіди (перс. سلسله علویان طبرستان) шиїтський емірат, що базувався в Табаристані (Іран). Алавіди були нащадками другого шиїтського імама Хасана ібн Алі. Вони принесли іслам в район Ірану на південь від Каспійського моря. Правління династії завершилося, коли вони зазнали поразки від Саманідів у 928 році. Після поразки частина армії перейшла на сторону Саманідів. Мердавідж, син Зіяра, був одним з генералів, що перекинулися до Саманідів. Пізніше він заснував династію Зіяридів. У війську Алавідів були також Імад ад-Даул і його брати Хассан і Ахмад, представники роду Буїдів, які також пізніше створили свою династію.

Алавідський емірат
سلسله علویان طبرستان
864  928

Прапор Алавідів

Мапа Алавідського емірату
Столиця Амол
Мова(и) арабська, мазандеранська
Релігія іслам шиїтського толку (зейдитська течія)
Форма правління теократична монархія
емір
 - 864—883 Хасан ібн-Зейд
 - 916—928 Хасан ібн-Касим
Попередник
Наступник
Аббасидський халіфат
Саманіди
Саманіди
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Алавіди

Еміри Алавідів

  • Хасан ібн-Зейд (864—883)
  • Мохаммад ібн-Зейд (884—900)
  • Хасан ібн-Алі (914—917)

Анти-Саманіди:

  • Хасан ібн-Касим (917—928)

Про-Саманіди:

  • Ахмад ібн-Хасан (916—923)
  • Джафар ібн-Хасан (916—924)
  • Мохаммад ібн-Ахмад (924—927)
  • Хасан ібн-Ахмад (927)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.