Алар Котлі

У 1927 закінчив архітектурний факультет Вищого технічного училища в Гданську. З кінця 1920-х рр.. починає працювати в Естонії. Працював інспектором з будівництва в Міністерствах освіти і шляхів сполучення Естонії, потім заступником директора державного будівельного підприємства «Ехітая». Проектував будівлі в Таллінні і Тарту. У повоєнний час був проектувальником, керівником майстерні і головним архітектором інституту «Естонпроект». З 1945 по 1950 рр.. — голова Спілки архітекторів Естонської РСР.

З 1946 по 1950 був викладачем в Інституті прикладного мистецтва (нині Естонська академія мистецтв), Політехнічному інституті (1948—1953) і Художньому інституті (1953—1964) в Таллінні.

• Резиденція Президента Естонії в Кадріорзі (1938), у радянські часи будівлю займала Президія Верховної Ради Естонської РСР, нині тут знову президентська резиденція[1]
• Реконструкція театру «Естонія» (1945—1948), зруйнованого в результаті тотального бомбардування радянською авіацією Таллінна в березні 1944 року[2]
• Будівля Правління Художнього фонду Естонської РСР (1949—1950)
• Державний банк в Пярну (1939)
• Сільськогосподарська академія в Тарту (нині Естонський університет природничих наук, 1939—1940, спільно з архітектором Е. Лохком)
• Співочі естради в Талліні і Вільнюсі (1950-і рр..) відрізняються новаторсством у підході до функціональних і конструктивних принципів.

• Март Кальм. «Архітектор Алар Котлі», 1994

• Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978. (рос.)
• «Популярная художественная энциклопедия.» Под ред. Полевого В. М.; М.: Издательство «Советская энциклопедия», 1986. (рос.)
• Газета «Молодежь Эстонии», 24.08.01 (рос.)