Албаністика
Албані́стика, албанозна́вство[1] (англ. albanology, алб. albanologjia) — розділ науки, який вивчає албанську мову, албанську літературу, албанську культуру та албанську історію.
Одними з її засновників був хорват Мілан Шуфлай і австрієць Норберт Йокль, а важливим центром албаністики є заснований у 1957 році в Тирані перший албанський університет.
Найпершим албаністом можна вважати Йоганна Тунманна, який у XVIII столітті підтримав теорію автохтонності албанців[2] та представив теорію їхнього іллірійського походження.[3][4]
Першою українською працею з цієї галузі була розвідка М. С. Державіна «Албанознавство й албанці» (1926).
Див. також
Примітки
- Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур
- Elsie, Robert (19 березня 2010). Historical Dictionary of Albania. Scarecrow Press. с. 159. ISBN 978-0-8108-7380-3. «Johann Erich Thunmann (1746–1778) of the University of Halle first disseminated the theory of the autochthony of the Albanians»
- Schwandner-Sievers, Stephanie; Fischer, Bernd Jürgen (2002). Albanian Identities: Myth and History. Indiana University Press. с. 75. ISBN 0-253-34189-2. «Although the first major exposition of the Illyrian theory, published by the German scholar Johann Thunmann in 1774...»
- Stipčević, Aleksandar (1977). The Illyrians: history and culture. Noyes Press. с. 73. ISBN 978-0-8155-5052-5. «The first one who clearly formulated the thesis of the Illyrian origin of the Albanians, was the German historian Johannes Thunmann in the eighteenth century.»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.