Алвес Редол

А́лвес Ре́дол (порт. Alves Redol); повне ім'я Антоніо Алвес Редол (порт. António Alves Redol; *29 грудня 1911(19111229), Віла-Франка-де-Шіра, Португалія 19 листопада 1969, Лісабон) — відомий португальський письменник, драматург, журналіст і сценарист; яскравий представник неореалізму в португальській літературі; писав також для дітей.

Алвес Редол
Народився 29 грудня 1911(1911-12-29)[1][2]
Віла-Франка-де-Шира
Помер 29 листопада 1969(1969-11-29)[1][2] (57 років)
Лісабон, Португалія[1]
Країна  Португалія
Діяльність сценарист, журналіст, автор, письменник
Мова творів португальська

 Алвес Редол у Вікісховищі

З життя і творчості

Алвес Редол народився в 1911 році у Віла-Франка-де-Шірі в родині крамаря Антоніо Редола да Круша (Antonio Redol da Cruz) та Іносенсії Алвес Редол (Inocência Alves Redol)[3].

Коли йому було п'ятнадцять, його статті надрукували у місцевій щотижневій газеті Vida Ribatejana.

Закінчивши середню школу в 1927 році, він, 16-річний, поїхав до Португальської Анголи на заробітки, де провів 3 роки. Його перебування в Анголі вплинуло на світогляд Редола та його пізнішу літературну творчість.

У 1936 році він одружився з Марією душ Сантош Мотою (Maria dos Santos Mota).

Редол публікувався в газетах O Diabo і Sol Nascente, виступаючи із засудженням Іштаду Нову. Його перша новела Kangondo була надрукована 29 листопада 1936 року в O Diabo. Це оповідання мало відчутний вплив африканських вражень автора. Письменник продовжував співпрацювати з періодикою, публікуючи свої репортажі та історії на соціальну тематику в Рібатежу.

Але слави Алвес Редол зажив не як журналіст, а завдяки своїм романам. У 1939 році він опублікував свій перший великий художній твір Gaibéus[4]. За словами автора, роман не задумувався як фікшн, а як широке полотно про життя селян у Рібатежу[5]. Цей роман вважається першим неореалістичним у португальській літературі[6]. Він також започаткував серію художніх творів самого Редола, що зображували нелегке життя португальських селян і рибалок у 1-й половині ХХ століття: Marés (1941), Avieiros (1942) та Fanga (1943).

Публікація Fanga у 1943 році збіглась у часі з народженням його єдиного сина Антоніо.

Творчості Редола притаманне прискіпливе вивчення реальних подій і людських доль. Так, письменник спеціально зустрічався з селянами-прототипами своїх творів, зокрема на рисових полях біля річки Тежу, щоб почути особисто їхні історії та перейняти досвід.

На початку 1940-х років він втступив до Комуністичної партії Португалії, хоча це й було поза законом. Редол був заарештований у травні 1944 року. А вже в листопаді 1945 року Редол ввійшов до ЦК Руху демократичної єдності (Movimento de Unidade Democrática) й активно виступав проти фейкових виборів, влаштованих режимом Салазара .

У 1947 році він був висунутий на посаду Генерального секретаря Португальського ПЕН-клубу. У 1948 році він брав участь у Всесвітньому конгресі інтелектуалів за мир, що відбувся у Вроцлаві (ПНР).

У 1948 році Алвес Редол опублікував роман «Закритий обрій (Horizonte Cerrado), що став першим томом трилогії про португальських виноробів регіону Дору. «Люди та тіні» (Os Homens e as Sombras, 1951) та «Кривавий врожай» (Vindima de Sangue, 1953) завершили цикл автора про селян-виробників портвейну. За першу частину трилогії автор отримав премію Рікардо Малєйроса.

Пізніші твори Алвеса Редола включають A Barca dos Sete Lemes (1958), Uma Fenda na Muralha (1959) і, нарешті, Barranco de Cegos (1962), що вважається magnum opus і вершиною його літературного доробку.

Алвес Редол помер у Лісабоні в 1969 році.

Твори письменника перекладені декількома мовами, зокрема англійською, німецькою, російською.

У рідному місті письменника Віла-Франка-де-Шірі, а також у столиці Лісабоні, Порту та інших містах Португалії є вулиці Алвеса Редола.

Бібліографія

Романи
  • Gaibéus (1939)
  • Marés (1941)
  • Avieiros (1942)
  • Fanga (1943)
  • Anúncio (1945)
  • Porto Manso (1946)
  • Horizonte Cerrado (1949)
  • Os Homens e as Sombras (1951)
  • Vindima de Sangue (1953)
  • Olhos de Água (1954)
  • A Barca dos Sete Lemes (1958)
  • Uma Fenda na Muralha (1959)
  • Cavalo Espantado (1960)
  • Barranco de Cegos (1961)
  • O Muro Branco (1966)
  • Os Reinegros (1972)
Драматургія
  • Maria Emília (1945)
  • Forja (1948)
  • O Destino Morreu de Repente (1967)
  • Fronteira Fechada (1972)
Коротка проза
  • Nasci com Passaporte de Turista (1940)
  • Espólio (1943)
  • Comboio das Seis (1946)
  • Noite Esquecida (1959)
  • Constantino Guardador de Vacas e de Sonhos (1962)
  • Histórias Afluentes (1963)
  • Três Contos de Dentes (1968)
Дитяча література
  • A Vida Mágica da Sementinha (1956)
  • A Flor Vai Ver o Mar (1968)
  • A Flor Vai Pescar Num Bote (1968)
  • Uma Flor Chamada Maria (1969)
  • Maria Flor Abre o Livro das Surpresas (1970)
Есеї
  • Glória - Uma Aldeia do Ribatejo (1938)
  • A França - Da Resistência à Renascença (1949)
  • Cancioneiro do Ribatejo (1950)
  • Ribatejo (Em Portugal Maravilhoso) (1952)
  • Romanceiro Geral do Povo Português (1959)
Сценарії
  • Nazaré (1952)
  • Avieiros (1975)

Примітки

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118788094 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. Alves Redol - Visit Baião. Visit Baião (амер.). 8 травня 2017. Процитовано 27 червня 2018.
  4. Gaibéus - 1939
  5. https://www.passeiweb.com/estudos/livros/gaibeus
  6. Справки об авторах // Современная португальская новелла. М.: «Прогресс», 1977, 396 с. — С. 390 (рос.)

Джерела та посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.