Алвіс Германіс

Алвіс Германіс
латис. Alvis Hermanis
Народився 27 квітня 1965(1965-04-27) (56 років)
Рига, Латвія
Громадянство  Латвія
Діяльність режисер, художник-технолог, драматург, актор
Знання мов латиська[1]
Заклад Новий Ризький театр
Нагороди

премія Нестрояd

Konrad Wolf Prized (2010)
IMDb ID 0379241

Алвіс Германіс (латис. Alvis Hermanis, нар. 27 квітня 1965, Рига, Латвія) — латвійський актор, драматург, театральний режисер та художник-технолог. З 1997 року режисер в Новому Ризькому театрі, одним з засновників якого був у 1992 році.

Біографія

Германіс народився в Ризі, з підліткового віку грав в хокей за команду «Динамо» Рига. У віці 15 років змушений був залишити спорт у зв'язку з проблемами зі здоров'ям. Перший тетральний досвід отримав відвідуючи мім-студію Робертса Лігерса. З 1981 по 1982 рік відвідував Ризьку народну художню студію. З 1984 по 1988 рік вчився в Латвійській академії музики на театральному факультеті.

Крім Нового Ризького театру Германіс ставив кілька вистав в Австрії, Німеччині, Росії, Швейцарії тощо. Разом з театром гастролював Європою.

В 2007 році Германіс відмовився отримувати Орден Трьох зірок з рук президента Латвії Валдіса Затлерса, проте все-таки прийняв його в 2012 році після відставки останнього.

Як актор знявся в кількох фільмах в кінці 1980-х. За свою роль у фільмі «Fotogrāfija ar sievieti un mežakuili» отримав нагороду «Кращого актора» на фестивалі Великий Кристап в 1987 році.

В 2003 році виграв нагороду «Молодий режисер» на Зальцбурзькому фестивалі за виставу «Ревізор» Миколи Гоголя. Цей несподіваний успіх проклав йому дорогу для німецькомовної аудиторії, починаючи з вистав у Франкфурті, Берліні, Цюриху та Відні. Він безперервно працює в Національному театрі Австрії Бурґтеатрі, де він представив «Білу землю» Артура Шніцлера в 2011 році, а в 2015 році — нову версію «Ревізора».

В 2012 році швейцарський культурний журнал du провів опитування театральних експертів з двадцяти різних країн, які визнали Германіса одним з десяти найвпливовіших театральних діячів останнього десятиліття.

З 2012 року Германіс режисує та створює художні постановки для опери — він ставив «Солдати» Бернда Ціммермана та «Gawain» Харісона Бертвісла.

В 2014 році поставив оперу «Трубадур» з Ганною Нетребко, Марі-Ніколь Лем'є, Франческо Мелі та Пласідо Домінґо.

2015 року Германіс відмінив постановку в гамбурзькому театрі «Талія» , яка планувалась на весну 2016 року. Своє рішення він пояснив незгодою з позиціонуванням театру як «центру для біженців».[2]

У 2016 році Германіс поставив оперу «Засудження Фауста» Гектора Берліоза на твір Гете в Паризькій опері з Йонасом Кауфманом та Бріном Тервелом.[3]

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Поміж розвагами і політикою. Що дратує театральних фахівців у різних країнах. www.culturepartnership.eu (ua). Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 18 травня 2017.
  3. Паризька опера відсилає Фауста на Марс. euronews. 3 січня 2016. Процитовано 18 травня 2017.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.