Александер Любомирський

Александер Любомирський (польск. Aleksander Lubomirski) (1749/1751 Київ — 14.08.1804 Відень / 1808) — польський магнат, державний діяч. ВКиївський каштелян у 1785—1790 роках, генерал французьких військ.

Власник «Опольського ключа» Люблінського воєводства Республіки Польщі. Син воєводи київського Станіслава Любомирського та його дружини — доньки великого литовського стражника Антона Потія (Антонія Поцея) Людвіки.[1] .

Дружина — Розалія Ходкевич (*16 вересня 1768, Чорнобиль — 30 червня 1794, Париж) — середня з трьох доньок Яна Миколая Ходкевича та його дружини Людвіки з Жевуських; шлюб 1787 року. В Ополі перебувала рідко, більшість часу — у Варшаві, мандрівках Європою. Під час 4-річного сейму мала славу однієї з найкращих жінок. Прихильниця князя Юзефа Понятовського. Брала участь в контрреволюційній діяльності у Франції. Донька — Александра, миропомазана Розалія; дружина Вацлава «Еміра» Жевуського.